Посада: суддя Окружного адміністративного суду міста Києва.
Сфера корупційної діяльності: правосуддя.
Регіон корупційної діяльності: Київ.
Кваліфікація: ч.1 ст.109; ч.5 ст.27, ст.351-2, ч.1 ст. 255 КК України - створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Статус: 15 квітня 2024 року за результатами підготовчого розгляду, який тривав з червня 2022 року, колегія суддів ВАКС призначила до судового розгляду так звану справу «плівок Вовка» - щодо зловживань в ОАСК, змови про вчинення дій з метою захоплення державної влади, створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та її членів, створення, керівництва та участі у злочинній організації, зловживання впливом головою Окружного адміністративного суду м. Києва.
Вищий антикорупційний суд призначив до розгляду справу за обвинуваченням голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка, суддів ОАСК Євгена Аблова та інших у створенні злочинної організації.
26 грудня 2023 року ВРП зупинила розгляд заяви судді Окружного адміністративного суду міста Києва Євгенія Аблова про звільнення з посади у відставку.
Фабула справи: За версією обвинувачення, до складу злочинної організації, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над ВККС, Вищою радою правосуддя та створення штучних перешкод у роботі ВККС, входили голова, два заступники голови і судді ОАСК. Крім того, зазначена злочинна організація ухвалювала замовні рішення у власних інтересах.
Зокрема, для цього співучасники використовували схему з подання штучних адміністративних позовів від підставних громадських організацій чи осіб до свого ж суду з подальшим їх розглядом із наперед визначеним результатом.
Ще в липні 2019 року НАБУ оприлюднило плівки, на яких судді ОАСК обговорювали втручання в роботу інших державних органів. За рік — у липні 2020 року — вийшла друга порція плівок, після чого Вовк та поплічники отримали підозри.
17 червня 2022 року НАБУ та САП скерували до суду справу за фактами вчинення дій з метою змови для захоплення державної влади, перешкоджання роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також участі у злочинній організації і зловживанні впливом головою і суддями Окружного адміністративного суду м. Києва у змові з низкою інших осіб.
Обсяг задокументованих аудіозаписів з кабінетів суддів ОАСК становить понад 16 тисяч годин. НАБУ оприлюднило прослушку розмов глави Окружного адмінсуду Павла Вовка, які чітко продемонстрували, як голова та деякі судді організували винесення завідомо неправосудних судових рішень та втрутились у діяльність судових органів з метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та у діяльність інших органів влади. Про це повідомляється у випуску 24 каналу "Правосуддя по-новому" з посилання на пресс-центр НАБУ.
З оприлюднених плівок НАБУ вбачається, що Павло Вовк змушував суддів виносити замовні рішення. Як випливає з розмов, судді Аблов, Арсірій, Погрібніченко, Огурцов, Келеберда, Григорович, Шулежко були готові на все, що скаже шеф.
А суддя Санін дуже шкодував, що сидить без повноважень і не може самостійно, цензурно кажучи, "вжарити" Комісію. Із записів також стає зрозумілим, що до Вовка прислухається і суддя Шостого апеляційного суду Володимир Кузьменко. Для тиску на суддів Вовк використовував і свої зв’язки у Кваліфікаційній комісії. Зокрема, він напряму дзвонив члену Комісії Миколі Мішину та просив потягнути з рішенням по оцінюванню судді.
Одна з плівок стосується епізодів з "хворобами" суддів, так 17 квітня судді Окружного адмінсуду на чолі з Павлом Вовком мали проходити тестування у Вищій кваліфікаційній комісії. Однак з 37 суддів з’явилось лише 7. І ось на плівках НАБУ є розмова Вовка з суддею, яка пояснює причину цієї епідемії і хто автор ідеї.
Насправді одразу було очевидно, що усі ці хвороби фейкові. Було навіть виявлено, що деякі судді, які начебто, не могли через хворобу прийти на тестування, у цей час виносили судові рішення.
Використання підроблених листків непрацездатності є злочином. Автомайдан змусив ДБР зареєструвати кримінальне провадження та розслідувати факт імітації суддями масової хвороби.
В жовтні 2024 стало відомо, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила у ВАКС справу за обвинуваченням голови ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка, його заступника Євгена Аблова та інших у створенні злочинної організації.
Клопотання захисника про направлення кримінального провадження за підсудністю до іншого суду залишити без задоволення. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає
Особи, які потенційно причетні до схем Євгенія Аблова: ВАКС призначила до судового розгляду так звану справу «плівок Вовка». У справі обвинувачують голову ОАСК Павла Вовка (створив і очолив злочинну організацію, яка за гроші ухвалювала рішення), його заступника Володимира Келеберду, суддів ОАСК Олексія Огурцова, Ігоря Качура, Ігоря Погрібніченка, Богдана Саніна, колишнього керівника Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка, ексчленів Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергія Остапця та Миколу Сіроша, а також адвоката Олександра Кротюка.
Скандали: 9 грудня 2013 року суддя Євгеній Аблов розглянув позов Євгена Гриненка до управління МВС у м.Києві та управління державної служби надзвичайних ситуацій. Позивач стверджував, що мітингувальники, їх намети та барикади мішають йому гуляти по Майдану та Хрещатику. Тому просив захистити його право на вільне пересування центром Києва і зобов'язати беркут звільнити його від перешкод. Позов потрапив до судді Аблова о 13:30, а вже о 15:00 він виніс ухвалу про забезпечення позову, якою фактично зобов'язав правоохоронців зачистити Майдан. Цього ж дня він призначив засідання на 17:00 та повністю задовольнив позов.
На підставі Ухвали про забезпечення позову було відкрито виконавче провадження. Ці документи були правовою підставою для спроби розгону Майдану "беркутом" в ніч з 10 на 11 грудня 2013 року.
Особи, які повинні були зреагувати на корупційні схеми Євгенія Аблова:
У випадку зі справою Євгенія Аблова правоохоронні органи, прокуратура та суди спрацювали добре.
Статки: У 2012 році суддя отримав службову квартиру, оскільки начебто разом з дружиною, 3-ма дітьми та мамою проживав у гуртожитку, що навряд чи є правдою.
Одразу після ухвалення рішення про "розгін Майдану" він у грудні 2013 року завдяки дуже сумнівному рішенню суду вивів квартиру з числа службових та приватизував.
У 2016 році цю квартиру було продано за 9,1 млн грн. Натомість придбали дві квартири в Одесі: сину Матвію - площею 144,4 кв.м, за 2,7 млн грн, та дружині Юлії площею 196,8 кв.м, за 4 млн грн.
27.04.2012 цивільна дружина судді Юлія Аблова отримала у подарунок автомобіль PORSCHE PANAMERA 4 2012 року випуску вартістю 906 608 грн. Хто дарувальник і які джерела коштів для такого подарунка - невідомо.
У 2016 році Юлія Аблова отримала у подарунок від своєї матері Воробйової Світлани Миколаївни 1,5 млн. грн готівки і ще 1,5 млн. грн. від матері Євгенія Аблова. Однак відповідно до висновку ГРД у батьків не було достатньо коштів для такого коштовного подарунку.
У листопада 2017 суддя та його дружина отримали у безоплатне користування автомобіль Toyota Land Cruiser 200 2017 року випуску вартістю 1,8 млн грн, який придбав їх син Іван Аблов. Однак офіційних доходів їх сина було явно недостатньо для придбання такого автомобіля.
Джерела:
ВАКС призначив до розгляду справу про «плівки Вовка»
Єдиний державний реєстр декларацій
48 ДРУЗІВ ВОВКА: хто працює в ОАСК, який вирішив ліквідувати президент
Зловживання в ОАСК: обвинувальний акт стосовно 11 осіб скеровано до суду
В ОКРУЖНОМУ АДМІНСУДІ КИЄВА ТОРГУЮТЬ ПРАВОСУДДЯМ: ХТО БУВ НА ПЛІВКАХ ВОВКА