Посада: колишній начальник Управління розвитку автоматизації Генерального штабу Збройних сил.
Сфера корупційної діяльності: військова.
Регіон корупційної діяльності: вся Україна.
Кваліфікація: ч. 5 ст. 191 КК України.
Статус: перебуває на свободі.
Фабула справи: в лютому 2025 Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому заступнику начальника Генерального штабу Радіону Тимошенку, ексначальнику військ зв'язку Збройних сил Володимиру Рапку та полковнику Віктору Артиховичу у справі автоматизованої системи "Дзвін".
САП і НАБУ викрили масштабну корупційну схему у сфері оборони, через яку держава втратила понад 246 млн грн. Ідеться про розкрадання бюджетних коштів під час створення автоматизованої системи Центру оперативного керівництва ЗСУ "Дзвін".
Серед підозрюваних: колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант; ексначальник військ зв'язку ЗСУ, генерал-майор; ексначальник Управління розвитку автоматизації Генштабу ЗСУ, полковник; директор приватного товариства – головний виконавець контракту.
За даними слідства, у 2016 році Міноборони уклало контракт на розробку системи з товариством, яке не мало досвіду створення ні систем управління військами, ні спеціалізованого програмного забезпечення. За 4 роки дослідно-конструкторської роботи технічне завдання на побудову системи незаконно змінювали 13 разів, що дозволило збільшити вартість робіт на 300 млн грн, а функціонал системи зменшити в десятки разів. Лише на безпідставне корегування документації витратили понад 115 млн грн.
Як з'ясували САП і НАБУ, розроблена система взагалі не відповідає технічному завданню: від несумісності з протоколами НАТО до відсутності інтеграції з іншими військовими системами. Під час слідства детективи і прокурори зіштовхнулись зі спробами завадити розслідуванню: причетні до схеми особи почали приховувати ключову документацію щодо фінансування та розробки проєкту. Після початку розслідування вони пришвидшили роботу та навіть безкоштовно модернізували систему, намагаючись зробити її більш схожою на початковий задум. Однак через фундаментальні помилки в архітектурі доопрацювання системи "Дзвін" є неможливим.
Як повідомили в Національному антикорупційному бюро України (НАБУ), чотирьом підозрюваним повідомили про підозри у порушенні ч. 5 ст. 191 КК України.
11 березня 2025 року Вищий антикорупційний суд застосував запобіжний захід у вигляді застави в 2 млн грн до Віктора Артиховича.
Також суд поклав на Артиховича наступні обов'язки: прибувати за першим викликом; не відлучатися з Києва та Київської області без дозволу; повідомляти про зміну місця проживання та роботу; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками; здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет. Строк дії обов'язків – до 11 травня.
Особи, які потенційно причетні до корупційних схем:
● колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ, генерал-лейтенант;
● ексначальник військ зв’язку ЗСУ, генерал-майор;
● ексначальник Управління розвитку автоматизації Генерального штабу ЗСУ, полковник;
● директор приватного товариства – головний виконавець контракту.
Правоохоронці традиційно не називають прізвища підозрюваних, але, за даними ЗМІ, мова йде про заступника начальника ГШ ЗСУ генерала Радіона Тимошенко, генерала Володимира Рапко та полковника Віктора Артиховича.
Статки: у декларації за 2020 рік Артихович зазначив, що володіє двома земельними ділянками та дачним будинком. Також його дружина Ганна володіє земельною ділянкою, дачним будинком та квартирою.
Також Артихович та його дружина володіють двома автівками марки Subaru, сумарна вартість яких - 110 963 грн.
Дохід посадовця за 2020 рік становив 1 208 306 грн.
Готівкою Артихович задекларував 50 000 грн та 10 000 доларів.
Особи, які повинні були зреагувати: правоохоронні органи вчасно відреагували на злочинну діяльність за участі Артиховича.
Скандали: у 2021 році журналісти Bihus.info повідомили, що ЗСУ витратили 600 мільйонів гривень на непрацездатну систему керування військами "Дзвін-АС". Вони отримали на руки звіт Держаудитслужби, який це підтверджував.
Зазначається, що у 2016 році військові замовили ТОВ "Еверест Лімітед" систему управління збройними силами. На розробку витратили 4 роки і 600 млн грн бюджетних коштів. Але аудит виявив у "Дзвоні", саме таку назву отримала система, таку кількість вад і проблем, що його впровадження в армії може виявитися взагалі недоцільним і неможливим, вказують журналісти.
Відповідно до контракту, "Еверест" мав виконати дослідно-конструкторську роботу "Дзвін-АС". Її суть полягала у створенні автоматизованої системи центру оперативного керівництва ЗСУ. Простими словами – системи управління військом. По фіналу "Еверест" мав зробити дві основні речі: написати спеціалізований військовий софт і обладнати кілька пунктів управління (штабів і машин) технікою, на якій цей софт працює.
До "Дзвону" компанія "Еверест" подібного програмного забезпечення не розробляла, її основним видом діяльності була торгівля комп’ютерами, приладдям і готовим софтом. Тому спочатку навіть саме Міноборони дало висновок, що компанія роботу виконати не спроможна. Але за кілька тижнів різко передумали – якщо "Еверест" залучить співвиконавців, то можна, і контракт таки підписали.
Робота над проектом тривала 4 роки, за цей час кошторис зростав, адже замовник з підрядником постійно змінювали план і обсяг робіт.
Влітку 2020 року, за кілька місяців до здачі проєкту, СБУ ініціювало аудиторську перевірку, спочатку фінансову, а потім восени – комплексний аудит по проекту в цілому.
Загальний висновок аудиту такий: софт – не відповідає поставленому завданню, відтак подальше використання "Дзвону" може бути взагалі недоцільним, а закупівля аж 12 комплексів нічим не обґрунтована, тож відповідно переплата в 255 мільйонів могла взагалі бути зайвою.
"Дзвін" несумісний із аналогічними системами країн-членів НАТО.
За даними журналістів, аудитом встановлено конкретний перелік осіб, які приймали рішення по проекту і підписували відповідні документи. Офіційно замовником виступало Міноборони, воно ж платило гроші по контракту. Однак від початку керували проектом чиновники Генштабу.
Підписав контракт з компанією без досвіду розробки таких систем – генерал Володимир Рапко, тодішній начальник військ зв’язку ГШ ЗСУ. Ідея потроїти кількість комплектів і роздути кошторис на зайві 255 млн грн походить із доповіді, яку підготували в Управлінні розвитку автоматизації (тоді під командуванням полковника Віктора Артиховича), доповів її в Генштабі замначальника ГШ ЗСУ генерал Радіон Тимошенко, а погодив – тодішній начальник ГШ ЗСУ Віктор Муженко.
Також підписи Рапка й Артиховича стоять під Актами прийому робіт по всіх етапах розробки "Дзвону" (проект виконували, здавали й приймали поетапно). На всіх окрім останнього, оскільки останній – зірвався.
Паралельно до аудиту в жовтні 2020 року підійшли строки здачі проєкту в цілому. До комісії з прийому етапу вперше увійшли кілька програмістів зі спеціалізованої айтішної спецчастини ЗСУ (Центр впровадження та супроводження автоматизованих систем оперативного (бойового) управління Збройних Сил, створений на основі волонтерського проекту "Аеророзвідка").
Виявивши цілу низку проблем і недоліків, вони відмовилися підписувати загальний протокол і склали окремі думки. Через це процес прийому зірвався і питання стало на гальма на цілих півроку. "Еверест" уже подав до суду з вимогою прийняти роботу.
Зазначається, що у Генштабі запит журналістів про коментар проігнорували. У Міноборони зазначили, що передали матеріали аудиту в ДБР і не можуть прийняти рішення по "Дзвону", доки не завершиться слідство (за даними Bihus.Info наразі в Бюро щонайменше два кримінальні провадження по "Дзвону").
Що ж до "Евересту", то директор фірми Володимир Пастухов то призначав журналістам зустріч, то скасовував, зрештою компанія прислала письмову відповідь, загальний зміст якої зводиться до того, що інформація про недоліки системи не відповідає дійсності. Поговорити про "Дзвін" детальніше Пастухов відмовився.
Джерела:
https://www.pravda.com.ua/news/2021/03/16/7286800/
https://public.nazk.gov.ua/documents/6133526a-3135-4215-9d48-39dc197b592d