Посада: суддя Окружного адміністративного суду міста Києва.
Сфера корупційної діяльності: правосуддя.
Регіон корупційної діяльності: Київ.
Кваліфікація: ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27, ст. 351-2, ч. 1 ст. 255 КК України - створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Статус: 15 квітня 2024 року за результатами підготовчого розгляду, який тривав з червня 2022 року, колегія суддів ВАКС призначила до судового розгляду так звану справу «плівок Вовка» - щодо зловживань в ОАСК, змови про вчинення дій з метою захоплення державної влади, створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та її членів, створення, керівництва та участі у злочинній організації, зловживання впливом головою Окружного адміністративного суду м. Києва.
Вищий антикорупційний суд призначив до розгляду справу за обвинуваченням голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка, суддів ОАСК Ігоря Качура та інших у створенні злочинної організації.
За даними НАБУ, слідчі неодноразово викликали для допиту Ігоря Качура як підозрюваного, однак він не з'являвся на виклики. У зв'язку з цим його було оголошено в розшук 3 листопада 2020 року.
Фабула справи: 17 липня 2020 Ігоря Качуру було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 42014100020000046 - створення штучних перешкод у роботі ВККС.
Зокрема у провадженні судді Качура перебувала справа № 640/5514/19 за позовом громадських організацій «Український суспільно-правовий рух: демократія через право», «Громадська рада міжнародних експертів», у якому позивачі просили визнати відсутність повноважень члена ВККС у Сергія Козьякова. За версією слідства, Ігор Качур за вказівкою Вовка залучив до цієї справи як третю особу Сергія Остапця та постановив ухвалу, якою зобов'язав голову ВККС негайно включити Сергія Остапця до складу ВККС.
За версією обвинувачення, до складу злочинної організації, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над ВККС, Вищою радою правосуддя та створення штучних перешкод у роботі ВККС, входили голова, два заступники голови і судді ОАСК, в тому числі Ігор Качур. Крім того, зазначена злочинна організація ухвалювала замовні рішення у власних інтересах.
Зокрема, для цього співучасники використовували схему з подання штучних адміністративних позовів від підставних громадських організацій чи осіб до свого ж суду з подальшим їх розглядом із наперед визначеним результатом.
Ще в липні 2019 року НАБУ оприлюднило плівки, на яких судді ОАСК обговорювали втручання в роботу інших державних органів. За рік — у липні 2020 року — вийшла друга порція плівок, після чого Павло Вовк та поплічники отримали підозри.
17 червня 2022 року НАБУ та САП скерували до суду справу за фактами вчинення дій з метою змови для захоплення державної влади, перешкоджання роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також участі у злочинній організації і зловживанні впливом головою і суддями Окружного адміністративного суду м. Києва у змові з низкою інших осіб.
Зокрема, у березні 2019 року розпочато конкурс із добору двох нових членів Вищої ради правосуддя за квотою Президента України. Голова ОАСК Павло Вовк, побоюючись, що конкурс до ВРП можуть виграти нелояльні до нього особи, доручив одному із суддів ОАСК Ігорю Качурі вивчити процедуру проведення конкурсу, виявити допущені порушення та підготувати позов для його подачі до того ж ОАСК від підставних осіб, щоб у подальшому відмінити результати конкурсу.
Метою цих дій було фактичне захоплення влади головою ОАСК Павлом Вовком у найвищому судовому органі, який має повноваження з призначення, кар’єрного просування, покарання та звільнення суддів, шляхом введення до складу Ради лояльних до себе членів.
Використані матеріали:
Призначення членів ВРП за президентською квотою: ОАСК прийняв рішення
11.03.2019
Голова ОАСК Павло Вовк: – Я тебе скинул ссылочку. Президент комиссию создал.
Суддя ОАСК Ігор Качура: – Угу.
Голова ОАСК: – По проводению членов ВРП. Правда даты нема и конкурсная комиссия и тд.
Суддя ОАСК: – Угу
Голова ОАСК: – Это я к тому, что мониторь все, что там будет происходить (н/д).
Суддя ОАСК: – Хорошо.
Голова ОАСК: – У нас ответчиком может быть конкурсная комиссия.
Суддя ОАСК: – Я понял.
Голова ОАСК: – Потому что вона складається не з Президента.
Суддя ОАСК: – Я понял, да, я понял, хорошо.
Голова ОАСК: – И надо их сделать, найти какое-то нарушение, как только что-то появится конкретика, да? И сделай иск, чтоб он был, потому что в любой момент можно было.
Если они там изберут, типа Филатова (ймовірно мається на увазі колишній заступник голови Адміністрації Президента - прим.).
Голова ОАСК (говорить по телефону, ймовірно з членом Вищої ради правосуддя): Чуешь, обрати внимание, сегодня Президент подписал указ, создал комиссию по добору членов ВРП от себя. Даты ещё нема, но уже создал комиссию, типа кого-то провести. Как бы ни Леша Филатов (мається на увазі колишній заступник Адміністрації Президента України – прим.) не думал туда запрыгнуть. Та не, них*я. Что значит даже если запрыгнет? Мы какой-нибудь иск придумаем. Не торопись таки. На*ер этого п*са туда пускать (сміється). Я уже Саше передал, говорю: «Саша, в контексте наших дружеских отношений предупреждаю заранее, если я увижу какого-то п*са, лично мне не нравящегося, можешь Петру Алексеевичу (ймовірно мається на увазі колишній Президент України – прим.) сказать, что я его лично е*ну (сміється). Ну Гранику (ймовірно мається на увазі колишній народний депутат України – прим.), я не мог лично Петру Алексеевичу такое написать (сміється). Хорошо, Пашенька.
11.04.2019
Голова ОАСК: – По сути там больше никого нема. Но Президент может сейчас указом попытаться туда нах*ярить. Там, кстати, надо, задача номер один – это анализируйте нарушения. Богдан, я тебе говорил, и ты сядь, садись, вот этой комиссии при Президенте (мається на увазі конкурсна комісія з відбору членів ВРП), мы ж можем комиссию приостановить (мається на увазі винести ухвалу ухвалу про забезпечення позову, якою заблокувати роботу Комісії). Президента нет, а комиссию (н/д).
Суддя ОАСК: – Они нигде сейчас не публикуют нихера.
Голова ОАСК: – Вот плохо.
Суддя ОАСК: – Они вообще это все скрывают. И вообще никуда не дают информацию.
Особи, які потенційно причетні до схем Ігоря Качура: ВАКС призначила до судового розгляду так звану справу «плівок Вовка». У справі обвинувачують голову ОАСК Павла Вовка (створив і очолив злочинну організацію, яка за гроші ухвалювала рішення), його заступника Володимира Келеберду, суддів ОАСК Олексія Огурцова, Євгенія Аблова, Ігоря Погрібніченка, Богдана Саніна, колишнього керівника Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка, ексчленів Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергія Остапця та Миколу Сіроша, а також адвоката Олександра Кротюка.
Скандали: Суддя був головуючим у колегії, яка розглядала справу № 826/7432/17 за позовом Коломойського до Національного банку і Кабінету Міністрів України. Суд задовольнив позов і скасував рішення про націоналізацію ПАТ «КБ «Приватбанк». Текст рішення повністю прихований у зв'язку з проведенням судового розгляду в закритому режимі.
Після цього президент Петро Порошенко терміново скликав засідання Ради національної безпеки та оборони, яке відбулося 18 квітня 2019, де присутні Генеральний прокурор, голова Національного банку України, міністри фінансів, юстиції та сам президент озвучили сумніви в законності цього рішення та створення ним реальної загрози для національної безпеки. Стратегічні міжнародні партнери України у своїй офіційній заяві нагадали про свою повну підтримку націоналізації «Приватбанку». Стурбованість щодо рішення суду, яке скасовувало націоналізацію банку, висловили і посли G7.
Особи, які повинні були зреагувати на корупційні схеми Ігоря Качура: У випадку зі справою Ігоря Качура правоохоронні органи, прокуратура та суди спрацювали добре.
Статки: Як засвідчує розслідування журналістів "Bihus.info", суддя Качур проживає у великому будинку в с. Іванковичі біля Києва, що належить його батьку Анатолію Качуру.
Уперше цей будинок з'явився у декларації судді за 2019 рік як об'єкт незавершеного будівництва. Однак, з відео журналістів видно, що будинок є завершеним.
Цікаво, що відповідно до документів, поданих у ДАБІ, будівництво цього будинку тривало лише місяць — розпочалось у грудні 2014 року, а вже у січні будинок був готовий до експлуатації. Очевидно, що це не відповідає дійсності. Відповідно до даних "Google Earth", уже у 2009 та 2010 роках цей будинок був збудованим.
Таким чином, у ДАБІ подано недостовірну інформацію, а тривала нереєстрація права власності на будинок дозволила його власнику уникнути оподаткування, а Ігорю Качуру – фактично приховати майно, яким він користується.
Є сумніви і в джерелах походження коштів для набуття цього будинку. У сюжеті журналістів експерт з нерухомості прокоментував, що його середня вартість не може бути меншою, ніж 1 млн дол. США. Громадська рада доброчесності вважає, що у батька судді недостатньо офіційних доходів для придбання такого майна. До того ж, колишня дружина Ігоря Качура повідомила, що будівництво будинку та його облаштування відбувалося за кошти судді і оформлення будинку на батька є лише формальним.
Колишня дружина судді також письмово підтвердила, що вона разом з Ігорем Качуром проживала у цьому будинку з 2012 по 2018 рік. Однак у деклараціях судді за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки цього будинку не вказано.
Відповідно до інформації від колишньої дружини судді Качура, у 2018 році вона разом з двома дітьми проживала у квартирі площею 112 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, яка належить його батькові. Однак у декларації за 2018 рік суддя не вказав цієї квартири та користування нею його дружиною та дітьми.
Окрім того, ексдружина стверджувала, що цю квартиру придбав саме Ігор Качур, а батько вказаний лише номінальним власником. Схожі квартири у цьому будинку коштують від 260 000 дол. США. Відповідно до даних про доходи батька судді, у нього явно не було спроможності придбати таку квартиру.
Окрім будинку та вказаної квартири, батьки Качура мають у власності ще низку коштовної нерухомості:
- квартиру у м. Києві на вул. Цитадельній (продана у 2019 році);
- дві квартири у м. Києві на бульварі Лесі Українки, 7-Б;
- квартиру у м. Києві на вул. Підвисоцького, 6-А (продана у 2019 році);
- квартиру у м. Києві на вул. Предславинська, 31;
- будинок у с. Руликів Васильківського району Київської області.
За твердженням колишньої дружини судді, батьки є реальними власниками квартири на вул. Цитадельній і будинку в с. Руликів. Усі інші квартири фактично належать Ігорю Качуру та придбані за його кошти.
Окрім того, він придбав, але не оформив на себе дві квартири на вул. Саперне Поле, 3 у ЖК "Бульвар фонтанів". Там розташовувався дитячий садок преміум класу "KinderWill", керівницею якого була його ексдружина.
Журналісти виявили, що 11.02.2016 Олена Анатоліївна Панченко, яка є мамою помічниці судді Качура Олександри Панченко, купила дві сусідні квартири в новобудові у Києві на провулку Московському загальною площею 101 кв. м. Меншу з них вартістю 719 250 грн Олександра Панченко вказала у своїй декларації за 2019 рік. Окрім того, 15.12.2017 вона придбала автомобіль MAZDA 3 2017 р. в. за 550000 грн. Ці витрати явно перевищують задекларовані доходи помічниці судді та її матері.
За даними журналістів, Олександра Панченко часто відвідувала будинок судді, за інформацією ексдружини судді, вона проживає з ним у будинку, а відносини мають характер шлюбних. Тому ймовірно, що вказане майно набуте нею та її мамою завдяки судді. Окрім того, суддя мав би вказувати її у своїй декларації за 2019 рік як члена сім'ї, як і належне їй майно.
Джерела:
ВАКС призначив до розгляду справу про «плівки Вовка»
48 ДРУЗІВ ВОВКА: хто працює в ОАСК, який вирішив ліквідувати президент
Зловживання в ОАСК: обвинувальний акт стосовно 11 осіб скеровано до суду
В ОКРУЖНОМУ АДМІНСУДІ КИЄВА ТОРГУЮТЬ ПРАВОСУДДЯМ: ХТО БУВ НА ПЛІВКАХ ВОВКА