Посада: ексрадник міністра енергетики.
Сфера корупційної діяльності: енергетика.
Регіон корупційної діяльності: вся Україна.
Кваліфікація: затримано в рамках ст. 208 КПК України.
Статус: суд відправив Миронюка під варту до 8 січня 2025 року із можливістю застави у 126 мільйонів гривень.
Фабула справи: 10 листопада у Національному антикорупційному бюро (НАБУ) заявили про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики, у межах якої відбулось понад 70 обшуків.
Відомство оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами та стверджує, що до схеми увійшли: "Рокет", який був радником ексміністра енергетики, а нині — очільника Мін'юсту Германа Галущенка; "Тенор", що був виконавчим директором з фізичного захисту та безпеки Енергоатому; відомий бізнесмен та ще четверо людей. Загалом їм вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
В Енергоатомі заявили, що повністю співпрацюють зі слідчими органами, сприяють прозорому розслідуванню та надають всі запитувані правоохоронцями матеріали.
Міністерка енергетики Світлана Гринчук заявила, що ані у неї, ані у попереднього очільника відомства Германа Галущенка, не було радника на ім'я Ігор Миронюк, який фігурує у розслідуванні під псевдо "Рокет". Вона також зазначила, що Енергоатом не перебуває під безпосереднім управлінням Міненерго, проте запевнила, що відомство "реагуватиме відповідно до результатів розслідування». В Офісі президента прокоментували розслідування антикорупційних органів щодо схеми розкрадання у сфері енергетики та заявили, що для всіх причетних "має бути невідворотність покарання».
Президент Володимир Зеленський заявив, що потрібні "результативні дії" та необхідне невідворотне покарання усіх причетних до схем в енергетичній галузі. Напередодні вранці 10 листопада "УП" з посиланням на джерела повідомила, що співробітники НАБУ провели обшуки в бізнесмена та співвласника фірми "Квартал 95" Тимура Міндіча. За даними видання, сам він за декілька годин до цього залишив Україну. У Держприкордонслужбі заявили, що не мають доступу до інформації щодо виїзду бізнесмена.
"УП" також стверджує, що перший заступник очільника САП Андрій Синюк мав доступ до резонансних справ і проводив "законспіровані зустрічі" перед нібито виїздом Міндіча. Посадовець у коментарі журналістам заявив, не "зливав" ніякої інформації, а також, що не мав доступу до справ, що можуть бути пов’язані з Міндічем та Енергоатомом.
Через це очільник САП Олександр Клименко створив комісію для службового розслідування щодо можливого витоку даних досудового розслідування НАБУ та САП.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 12 листопада відправив ексрадника міністра енергетики Ігоря Миронюка під варту до 8 січня 2025 року із можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. Його підозрюють в участі у схемі масштабних розкрадань у сфері енергетики.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного із зали суду.
На засіданні прокурор продовжив аналізувати діалоги за участю Миронюка з бізнесменом Тимуром Міндічем, який, як стверджує слідство, є організатором схеми та іншими співучасниками. Вони містили інформацію про факти передачі грошей в лютому-березні 2025 року. У розслідуванні НАБУ і САП він фігурує під кодовим ім'ям «Рокет».
Своєю чергою адвокат Миронюка заявив, що прокурор навмисно "завищує" обвинувачення проти його підзахисного. Він також стверджував, що його підзахисний ніколи не мав службових повноважень у сферах діяльності Міненерго та Енергоатому і ніколи не був радником міністрів і не мав впливу. Тому, за його словами, згідно із законом, закидати Миронюку злочин, пов'язаний зі службовими повноваженнями — неможливо.
Після заслуховування доводів сторін суд частково задовольнив клопотання прокурора та відправив Миронюка під варту до 8 січня 2025 року із можливістю застави у 126 мільйонів гривень.
У разі внесення застави та звільнення з-під варти, він буде зобов'язаний носити електронний браслет. Крім цього, на Миронюка будуть покладені особисті зобов'язання строком на два місяці: не виїжджати за межі Києва і Київської області; прибувати до прокурора та суду за першою вимогою; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у справі; повідомляти про зміну місця проживання та роботи; здати паспорти для виїзду за кордон.
Адвокат Миронюка заявив, що сторона захисту подаватиме апеляційну скаргу на це рішення суду.
Також 12 листопада суд відправив у СІЗО виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки Енергоатому Дмитра Басова (у розслідуванні фігурує під кодовим ім'ям "Тенор") із можливістю застави у 40 мільйонів гривень за підозрою в участі у схемі масштабних розкрадань у сфері енергетики.
Що було на засіданні 11 листопада. Адвокати Миронюка заявили, що не ознайомилися з усіма томами справи, тому їм необхідний для цього час. Вони запропонували перерву в засіданні.
Прокурор у справі під засідання повідомив, що Миронюк був не лише одним із виконавців схеми відмивання коштів в Енергоатомі, а й сприяв залученню до схеми бізнесменів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.
Сторона обвинувачення підтвердила, що до схеми були залучені колишній міністр енергетики Герман Галущенко, який нині є міністром юстиції, та ексміністр національної єдності Олексій Чернишов. За словами прокурора, саме за сприяння Миронюка Германа Галущенка бізнесмени отримали контроль над Енергоатомом та подальшим відмиванням коштів.
11 листопада стало відомо, що у Міністерстві юстиції провели слідчі дії за участі Германа Галущенка. Міністр Галущенко утримався від публічних коментарів до завершення відповідних процесуальних дій.
Прокурор також заявив, що Миронюк нібито проводив співбесіду зі Світланою Гринчук на посаду міністра енергетики влітку 2025 року. У липні 2025 року її призначили на посаду міністерки енергетики України під час зміни уряду.
Прокурор клопотав про утримання Миронюка під вартою та заставу у розмірі 136 мільйонів 620 тисяч гривень. Він наполягав, що підозрюваний може поїхати за кордон через те, що там проживає його дружина з дитиною. Також є ризик впливу на свідків у справі. Окрім цього Миронюк інвестував у побудову 20 віл на острові Маврикій, тому може покинути Україну, адже має бізнес за кордоном.
Адвокат Миронюка апелював до того, що його клієнт нібито не працював офіційно державним службовцем та не був радником міністра енергетики. Миронюк нібито надавав консультаційні та адвокатські послуги. Тому він не мав впливу на Міненерго Енергоатом, стверджував адвокат. Також захисник заявив, що стан здоровʼя його підзахисного не дозволяє йому перебувати у СІЗО.
Після завершення перерви суд продовжив розгляд запобіжного заходу для Миронюка. Під час ознайомлення з матеріалами справи прокурор зауважив, що один з організаторів схеми з розкрадання Енергоатому Тимур Міндіч мав вплив на ексміністра оборони Рустема Умєрова. Умєров повідомив, що непричетний до осіб, які фігурують у справі про розкрадання в "Енергоатомі", а контракт з Тимуром Міндічем на постачання бронежилетів був розірваний під його керівництвом міністерства оборони.
Адвокат Ігоря Миронюка заявив під час засідання суду, що прокурор не має "доказів" у справі як: контракти, підписи, справжні імена. На думку адвоката, записи розмов нібито не є доказами щодо розкрадання.
За матеріалами справи, представленими прокурором під час засідання, Олександр Цукерман мав вплив на рішення "Енергоатому" щодо вибору підрядників для виконання тендерів. Роль Ігоря Миронюка була у контролі за виконанням та роботою керівництва Енергоатому. Контроль Ігоря Миронюка був настільки поширеним, що він зміг відправити за кордон експрезидента Енергоатому Петра Котіна, повідомив прокурор під час засідання. НАЗК відкрило справу проти Петра Котіна через незадеклароване майно. 21 серпня 2025 року Котіна звільнили з посади в.о. президента Енергоатому.
Особи, які потенційно причетні до корупційних схем:
Національне антикорупційне бюро України у рамках справи щодо корупції в енергетиці (операція «Мідас») повідомили про підозру сімом фігурантам. У НАБУ не назвали імен, але журналістам «Схем» (Радіо Свобода) вдалося з’ясувати, про кого саме йдеться.
За даними від джерел у правоохоронних органах, це бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор») і ще четверо «працівників» так званого «бек-офісу з легалізації коштів»: серед них Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна. «Рьошика» в НАБУ називають бухгалтером «бек-офісу». Саме він на записах казав, що нести коробку з грошима «таке собі задоволення».
Ігор Фурсенко зареєстрований як приватний підприємець з основним видом діяльності – консультування з питань інформатизації. Номер Фурсенка підписаний у інших абонентів як «Ігор співробітник Михайла Цукермана».
Депутат Ярослав Железняк писав, що брати Цукермани «вели фінансову частину у Тимура Міндіча».
Леся Устименко вказана в контактах як «Леся Київ Фінансист Братів».
Вона – приватна підприємиця з основним видом діяльності «Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки».
У 2023 році Устименко стала власницею паркомісця в будинку у середмісті Києва, в якому, за даними «Схем» розташований «бек-офіс», згаданий у розслідуванні НАБУ. Її чоловік – ймовірно, громадянин Росії. Як встановили журналісти, до 2015 року він регулярно їздив до Росії, звідки він родом. Тоді ж отримав український паспорт.
При цьому, за допомогою сайту Податкової служби РФ вдалося встановити його індивідуальний номер платника податків у Росії, прив’язаний до його паспорту громадянина РФ, який він не поновив після досягненню відповідного віку.
Людмила Зоріна також має ФОП, вид діяльності – консультування з питань комерційної діяльності й керування. На електронну адресу Зоріної також записаний Грона Вадим Леонідович. Про особу з таким же ПІБ розповіли у своєму розслідуванні журналісти Bihus.Info – це ексрадник очільниці Агентства з розшуку та менеджменту активів, який постійно відвідував АРМА і давав вказівки службовцям, хоча не є його працівником. У коментарі журналістам Грона підтвердив, що Людмила Зоріна – «його знайома», але вони останніх 5-6 років не спілкувалися.
П’ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Двоє – Тімур Міндіч та Олександр Цукерман – виїхали з України.
Також підозру оголосили колишньому віцепрем’єр-міністру України НАБУ та САП повідомили про підозру в незаконному збагаченні.
Хоча у справі не вказується ім’я, проте за даними з різних ЗМІ, йдеться про Олексія Чернишова. Це вже друга підозра, оголошена експосадовцеві. За даними Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ексвіцепрем’єр був серед осіб, які відвідували так звану «пральню» — місце, де здійснювалася легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом.
За даними слідства, експосадовець отримував кошти від Цукермана, який, ймовірно, легалізовував їх для Міндіча. Ця «пральня» контролювалася керівником злочинної організації, яку НАБУ та САП викрили напередодні.
Детективи задокументували передавання підозрюваному та його довіреній особі понад 1,2 млн дол. США та майже 100 тис. євро готівкою. Кваліфікація: ст. 368–5 КК України
Окрім цього на плівках НАБУ також є "Професор". За даними джерел, мова йде про Германа Галущенка. Його відсторонили від посади. Герман Галущенко відреагував на рішення уряду відсторонити його від виконання обовʼязків міністра юстиції. Він заявив, що «повністю погоджується» з відстороненням, а за посаду міністра «не тримається».
Говорив із прем'єр-міністеркою України Юлією Свириденко. Повністю погоджуюсь: потрібно ухвалити політичне рішення, а вже потім розбиратися з усіма деталями. Не тримаюся за посаду міністра і не триматимусь
Статки: в реєстрі НАЗК відсутня інформація щодо статків Миронюка.
Особи, які повинні були зреагувати: у випадку з Миронюком правоохоронці зреагували вчасно.
Скандали: у відкритих джерелах немає інформації щодо інших скандалів, в яких ще б фігурував Миронюк.
Джерела:
https://tsn.ua/ukrayina/nabu-povidomylo-pidozru-chernyshovu-shcho-vidomo-2954897.html