Посада: суддя Окружного адміністративного суду міста Києва.
Сфера корупційної діяльності: правосуддя.
Регіон корупційної діяльності: Київ.
Кваліфікація: ч.1 ст.109; ч.5 ст.27, ст.351-2, ч.1 ст. 255 КК України - створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Статус: 15 квітня 2024 року за результатами підготовчого розгляду, який тривав з червня 2022 року, колегія суддів ВАКС призначила до судового розгляду так звану справу «плівок Вовка» - щодо зловживань в ОАСК, змови про вчинення дій з метою захоплення державної влади, створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та її членів, створення, керівництва та участі у злочинній організації, зловживання впливом головою Окружного адміністративного суду м. Києва.
Вищий антикорупційний суд призначив до розгляду справу за обвинуваченням голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка, суддів ОАСК Олексія Огурцова та інших у створенні злочинної організації.
За даними НАБУ, слідчі неодноразово викликали для допиту суддю Огурцова як підозрюваного у кримінальному провадженні № 52019000000000522, однак він не з'являвся на виклики. У зв'язку з цим його було оголошено у розшук 11 серпня 2020 року.
Фабула справи: Олексій Огурцов є одним з найбільш наближених до Павла Вовка, допомагав у реалізації розробленої ним схеми та зафіксований на записах НАБУ.
Відповідно до аудіозаписів 16.05.2019, суддя Огурцов обговорював з Павлом Вовком можливість подання заяви про забезпечення позову шляхом заборони ВККС проводити кваліфікаційне оцінювання суддів.
За версією обвинувачення, до складу злочинної організації, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над ВККС, Вищою радою правосуддя та створення штучних перешкод у роботі ВККС, входили голова, два заступники голови і судді ОАСК, в тому числі Олексій Огурцов. Крім того, зазначена злочинна організація ухвалювала замовні рішення у власних інтересах.
Зокрема, для цього співучасники використовували схему з подання штучних адміністративних позовів від підставних громадських організацій чи осіб до свого ж суду з подальшим їх розглядом із наперед визначеним результатом.
Ще в липні 2019 року НАБУ оприлюднило плівки, на яких судді ОАСК обговорювали втручання в роботу інших державних органів. За рік — у липні 2020 року — вийшла друга порція «плівок», після чого Павло Вовк та поплічники отримали підозри.
17 червня 2022 року НАБУ та САП скерували до суду справу за фактами вчинення дій з метою змови для захоплення державної влади, перешкоджання роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також участі у злочинній організації і зловживанні впливом головою і суддями Окружного адміністративного суду м. Києва у змові з низкою інших осіб.
Зокрема, у березні 2019 року розпочато конкурс із добору двох нових членів Вищої ради правосуддя за квотою президента України. Голова ОАСК Павло Вовк, побоюючись, що конкурс до ВРП можуть виграти нелояльні до нього особи, доручив одному із суддів ОАСК Ігорю Качурі вивчити процедуру проведення конкурсу, виявити допущені порушення та підготувати позов для його подачі до того ж ОАСК від підставних осіб, щоб у подальшому відмінити результати конкурсу.
Метою цих дій було фактичне захоплення влади головою ОАСК Павлом Вовком у найвищому судовому органі, який має повноваження з призначення, кар’єрного просування, покарання та звільнення суддів, шляхом введення до складу Ради лояльних до себе членів.
Особи, які потенційно причетні до схем Олексія Огурцова: ВАКС призначила до судового розгляду так звану справу «плівок Вовка». У справі обвинувачують голову ОАСК Павла Вовка (створив і очолив злочинну організацію, яка за гроші ухвалювала рішення), його заступника Володимира Келеберду та Євгенія Аблова, суддів ОАСК Ігоря Качура, Ігоря Погрібніченка, Богдана Саніна, колишнього керівника Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка, ексчленів Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергія Остапця та Миколу Сіроша, а також адвоката Олександра Кротюка.
Скандали: За даними Громадської ради доброчесності, у період з 23 березня 2014 по 31 березня 2014 суддя перебував у Шарм-ель-Шейху. Втім, 24 березня 2014 у складі колегії суддів він виніс ухвалу.
У період з 16 червня 2016 по 17 червня .2016 суддя перебував у Ліоні. Утім, 16 червня 2016 року до моменту вильоту об 11:57 суддя встиг ухвалити щонайменше 10 судових рішень: 58429766, 58429773, 58429788, 58429779, 58429825, 58429774, 58429759, 58429769, 58493031, 58492908.
Суддя є фігурантом розслідування "Слідства.Інфо" про подорожі суддів. За інформацією журналістів, із 2012 по 2013 роки суддя відвідав о. Маврикій, Кубу, Туреччину, Німеччину, Грецію, Італію, країни Бенілюксу. Поки суддя перебував на о. Маврикій, від його імені виносились рішення. За цим та іншими фактами згодом було розпочато кримінальне провадження. Однак, згодом провадження було закрите — за інформацією Радіо Свобода нібито через те, що судді винесли ухвали про виправлення описок, якими змінили дати ухвалення судових рішень.
Особи, які повинні були зреагувати на корупційні схеми Олексія Огурцова: У випадку зі справою Олексія Огурцова правоохоронні органи, прокуратура та суди спрацювали добре.
Статки: За даними Prosud, у 2019 році мати судді Огурцова Олександра Іванівна подарувала онуку Данилу Огурцову квартиру у Києві площею 129,3 кв.м. Вартість подібного помешкання в тому ж будинку у 2019 році становила понад 4 млн грн. Цю квартиру Олександра Огурцова придбала у 2012 році.
У 2013 році теща судді, Бісик Тетяна Андріївна, придбала в цьому ж будинку два гаражі, хоча, за даними досьє судді, вона не мала і не має у власності жодних автомобілів.
13 вересня 2013 Олександра Огурцова набула у власність земельну ділянку загальною площею 1200 кв.м у с. Кийлів Бориспільського району Київської області. 15.10.2014 Олександра Огурцова оформила у власність сусідню земельну ділянку площею 721 кв. м. У лютому 2020 року Олександра Огурцова О. І. оформила у власність будинок площею 274, 9 кв. м, збудований на раніше оформлених земельних ділянках.
У 2009-2010 роках теща судді Тетяна Бісик набула у власність три земельні ділянки у Київській області:
- 09.02.2010 — дві ділянки площею 1200 кв. м та 3 797 кв. м у Макарівському районі Київської області;
- 02.10.2010 — ділянку площею 2500 кв. м у Богуславському районі Київської області;
- 03.10.2010 — ділянку площею 1200 кв. м у Броварському районі Київської області.
За даними досьє судді, дохід його матері Олександри Огурцової у період з 2013 по 2018 роки склав лише 1 240 грн, тож її можливість придбати квартиру у Києві, а також здійснити будівництво площею 274 кв. м видається сумнівною.
Дохід тещі Тетяни Бісик у 2013 році склав 146 580 грн, а загалом в період з 2013 по 2018 — 1 230 451 грн, тож наявність у неї достатніх коштів для придбання одразу двох гаражів у тому ж будинку, де розташована квартира матері судді Олександри Огурцової, видається сумнівною. Також виникають сумніви щодо законності та обставин набуття нею у власність земельних ділянок у Київській області.
27 квітня 2011 дружина судді набула право власності на автомобіль Honda Civic 2006 р.в., однак у декларації за 2012 рік суддя його не вказав.
У 2015 році суддя задекларував 408 000 грн доходу від продажу цього автомобіля. Хоча у вересні 2015 року вартість такого автомобіля 2007 року випуску складала орієнтовно від до 200 000 до 246 000 грн, що майже вдвічі дешевше від суми, яку задекларував суддя. При цьому, 22.04.2015 суддя придбав у власність автомобіль BMW 325 2008 року випуску за 149 000 грн, хоча вартість подібного авто 2006 року випуску в 2015 році складала орієнтовно 407 000 грн.
Зараз суддя володіє TOYOTA YARIS HYBRID та BMW 330I. За 2023 рік суддя отримав зарплату 1,5 млн грн.
Джерела:
ВАКС призначив до розгляду справу про «плівки Вовка»
48 ДРУЗІВ ВОВКА: хто працює в ОАСК, який вирішив ліквідувати президент
Зловживання в ОАСК: обвинувальний акт стосовно 11 осіб скеровано до суду
В ОКРУЖНОМУ АДМІНСУДІ КИЄВА ТОРГУЮТЬ ПРАВОСУДДЯМ: ХТО БУВ НА ПЛІВКАХ ВОВКА
Аблов Євгеній Валерійович - Розслідування