Посада: 05.03. - 10.06.2014 р. тимчасово виконуючий обов'язки Глави Адміністрації Президента України; 2014 - 2019 рр. — народний депутат VIII скликання.
Сфера корупційної діяльності: нафтопродукти.
Регіон корупційної діяльності: вся Україна.
Кваліфікація: ч. 1 статті 255 Кримінального кодексу України (створення злочинної організації). ч. 5 статті 191 Кримінального кодексу України (привласнення чужого майна). Йому загрожує до 12 років позбавлення волі.
Статус: на свободі.
Фабула справи: Вранці 12 лютого 2024 року в минулому впливовий політик, колишній т.в.о. глави адміністрації президента і ексголова оборонного комітету Верховної Ради Сергій Пашинський нагадав суспільству про себе несподіваною новиною. 57-річний чоловік повідомив у соцмережі про обшуки у власному помешканні. Причина – кримінальна справа десятирічної давними – про конфіскацію «нафтопродуктів Курченка».
Однак претензії правоохоронців екснардеп намагався видати за несерйозні. Пашинський уточнив, що нині зайнятий пошуком зброї для України.
«Не відволікайте мене Курченком, будь ласка», – попросив Пашинський слідчих.
По обіді ж Служба безпеки спільно з НАБУ відрапортували: Пашинському його бізнес-партнеру та чотирьом спільникам оголошено підозру у створенні злочинної організації (ч. 1 статті 255 Кримінального кодексу) і привласненні чужого майна (ч. 5 статті 191 Кримінального кодексу).
За версією слідства, фігуранти підозрюються у незаконному привласненні та продажу 97 тис. тонн конфіскованих державою нафтопродуктів, які мали б спрямувати на потреби армії. Сума завданих збитків – 967 млн грн.
Теперішня катавасія навколо Сергія Пашинського бере початок рівно 10 років тому – історія розпочалася відразу після втечі президента Віктора Януковича та його команди. 24 лютого 2014 року слідче управління міліції (на той час) в Одеській області відкрило кримінальне провадження за фактами неправомірних дій службових осіб групи компаній «Східноєвропейська паливно-енергетична компанія» (СЄПЕК), яка належала бізнесмену Сергію Курченку, так званому гаманцю «сім’ї Януковича».
6 і 7 березня 2014-го суд арештував 66,9 тис.тонн нафтопродуктів СЄПЕК, що зберігались на Одеському нафтопереробному заводі, яким також володів Курченко.
Під арештами опинилися ще 9,7 тис. т і 9,6 тис. т нафтопродуктів цієї ж компанії, які базувалися на Херсонському нафтоперевальному комплексі і на нафтобазі ТОВ «Восток» у Василькові Київської області, відповідно.
Око на арештоване пальне Курченка поклало державне підприємство «Укртранснафтопродукт», що входило до управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості. Новопризначений його директор Володимир Гаврилов направив листа до МВС з проханням передати його ДП нафтопродукти Курченка на відповідальне зберігання.
Тут невеличкий відступ. Гаврилов у політичних і бізнесових колах більш відомий як чоловік голови Держаудитслужби Лідії Гаврилової у 2015-2019 роках. Пані Гаврилова обійняла цю високу посаду за квотою «Народного фронту», 12 номером від якого, до речі, до Ради зайшов і сам Сергій Пашинський.
Процес з арештованим паливом просувався дуже динамічно. Буквально до кінця вересня 2014 року суд за наполяганням слідчого зняв арешти з майже 20 тис. т пального Курченка, яке було на базах у Херсоні та Василькові, та передав їх ДП «Укртранснафтопродукт» не на зберігання, а під реалізацію. Нафтопродукти мали продаватися через товарну біржу або аукціон.
У дійсності пальне пішло в одні руки за заниженими ринковими цінами. Зокрема, 8,4 тис т нафтопродуктів державне «Укртранснафтопродукт» продало ТОВ «Укройлпродукт». Наприклад, дизпальне відпустили по 15,5 тис. грн/т, водночас ринкова ціна його була 18,5 тис. грн/т; бензин А-92 – 16,8 тис. грн/т (20,8 тис. грн/т); бензин А-95 – 16,9 тис. грн/т (21 тис. грн/т). Лише на ціновій різниці втрати заробітку ДП склали майже 33 млн грн. Те ж саме відбулося з пальним, яке зберігалося на Одеському нафтопереробному заводі – його за мінімальними цінами реалізували ТОВ «Укройлпродукт».
Далі приватна компанія продавала нафтопродукти Курченка на автозаправних станціях за ринковими цінами.
Ще майже 14 тис. т пального держпідприємство продало ТОВ «Укройлпродукт» як неякісний продукт, без жодних документів і за готівку.
За час цих махінацій з пальним державне підприємство «Укртранснафтопродукт» сплатило до бюджету… 1,85 млн грн ПДВ.
«Ніхто не ставить під сумнів те, що пальне Курченка тоді треба було конфісковувати. Рішення про те, що його слід продати на користь держави чи продати армії, також правильне.
Питання у тому, як це було зроблено. А вийшло так, що ані держава, ані армія нічого не одержали», – вважає колишній нардеп і секретар парламентського комітету з питань запобігання і протидії корупції у Верховній Раді VIII скликання Дмитро Добродомов.
У бесіді з журналістами ексобранець, у розпорядження якого тоді потрапили матеріали кримінального провадження, згадує: постійно змінювалася підслідність. Спочатку розслідуванням займалася поліція, яка закрила справу. Потім бралася Служба безпеки та прокуратура і знову все повторювалося.
«Завжди була присутня певна сила, яка намагалася завадити розслідуванню», – згадує Добродомов події часів президента Порошенка.
Окрім Добродомова ці зловживання «підсвітив» й нардеп від «Батьківщини» Сергій Соболєв. Пашинський відреагував різко – подав до суду на Добродомова і Соболєва, захищаючи свою честь, гідність та ділову репутацію. Суд першої інстанції відмовив одіозному нардепу.
Апеляційний суд Києва теж дав відкоша Пашинському і нагадав: він є публічною особою, щодо якої межа допустимої критики є ширшою, ніж до приватної особи. Більше того, як заявила апеляція, Добродомов і Соболєв озвучили оціночні судження.
Крапку у цій епопеї поставив Вищий спеціалізований суд: «…публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати»
За матеріалами слідства, ниточки від ТОВ «Укройлпродукт» тягнуться до групи компаній «Фактор». Вона представлена на нафтогазовому та агропромислового ринку України, активну діяльність відновила саме після Революції гідності у 2014 році. Створена та управляється ця структура бізнесменом Сергієм Тищенком.
«Так, я знайомий з Тищенком. Ми познайомилися з ним в 2004 році на третьому турі президентських виборів, коли я керував штабом Віктора Ющенка на 66-му виборчому окрузі. Час від часу я з ним спілкуюся», – такі одкровення у травні 2015 року робив для ЗМІ нардеп VIII скликання Сергій Пашинський.
Сам же Тищенко був ще відвертішим і публічно визнав: він учився у школі, де директором працював батько Сергія Пашинського. Стверджував, що їх із самим політиком пов’язувала лише взаємна повага. «Якщо є якась правильна ідеологія, я з ним (Сергієм Пашинським – Ред.) раджусь або, як мінімум, звертаюся і кажу: «Володимировичу, є сенс у цьому напрямку працювати», – сказав Тищенко.
Натомість оприлюднені «плівки НАБУ» дають підстави сумніватися в історії, яка будувалася лише на «взаємній повазі». Зокрема, голос, дуже схожий на голос Пашинського з використанням брудної лайки звинувачує у крадіжці 14 тис. т «жидкой воды» бізнесмена-організатора (ймовірно, Тищенка). Ідеться про пальне Курченка, яке без документів реалізувало держпідприємство структурі Тищенка.
Також голос подібний до голосу екснардепа пояснює, що від нього надійшло депутатське звернення до ДП «Укртранснафтопродукт». І він чекає конкретної відповіді, мовляв, «ніяких 14 тис. тонн жовтої жидкості ви не получили і соотвественно не реалізували».
Іще через деякий час за допомогою негласних слідчих (розшукових) дій правоохоронці зафіксували майже «явку з повинною». Голос схожий на голос Пашинського повідомляє бізнесмену-співорганізатору схеми про арешти рахунків його компаній і нафтопродуктів.
«Дорогой друг, довы*бывались?»... Это п*здец конечно! И украл ты всего-то навсего 403 млн грн», – констатує поважний співрозмовник бізнесмена-організатора схеми.
Як уже вище згадувалося, справу нафтопродуктів Курченка розслідували всі, хто тільки міг. У вересні 2019 року вона вже дісталася Національному антикорупційному бюро. І ось через п’ять років – у січні 2024 року – детектив НАБУ за підтримки прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до суду за відновленням втрачених матеріалів кримінального провадження, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, більшість яких зафіксовано у 2015 році.
Ще важлива деталь.
За даними джерел «Главкома» в Держаудитслужбі, у 2016 році ревізори Лідії Гаврилової провели аудит реалізації нафтопродуктів Курченка через державне підприємство «Укртранснафтопродукт», де працював Володимир Гаврилов. Цілком очікувано, що тоді ніхто не помітив жодних зловживань.
Лише після зміни влади, а також із оновленням керівництва Держаудитслужби до цієї історії підійшли по-іншому. І невипадково, бо саме матеріали аудиторів лягли в основу тепер уже підозри екснардепу Пашинському.
Відреагував на резонансну історію заступник генерального прокурора у 2015-2016 роках Давід Сакварелідзе. За його словами, у ті часи оперативні спецслужби сховали найважливіші матеріали – результати негласних слідчих дій (телефонні розмови фігурантів кримінальної справи), які тепер «спливли» на «плівках» НАБУ.
«Причина проста – тоді весь силовий блок був частиною кримінального синдикату. Іноді сам дивуюся, як зумів рік протриматись у такому середовищі», – зазначив Сакварелідзе.
Тепер же одіозному екснардепу Пашинському загрожує до 12 років ув’язнення.
Особи, які потенційно причетні до корупції:
«Бізнес-партнер» Сергій Тищенко.
Разом з Пашинським підозру по тій же справі також оголосили його давньому товаришу та партнеру Сергію Тищенко.
Прокурор САП Олександра Снєгірьов розповів, що, за версією слідства, група компаній «СЕПЕК» Сергія Курченка здійснювала ввезення в Україну нафтопродуктів за схемою обірваного транзиту. Тобто, юридично паливо ввозилося за межі України, але реалізовувалися тут. Нафтопродукти зберігалися на Одеському НПЗ, в цистернах в Одесі, Херсонській нафтоперевалці і на нафтобазі в Василькові Київської області.
На думку органів правопорядку, у Тищенка виник умисел на заволодіння цими нафтопродуктами Курченка, для чого він вступив у змову з Пашинським та уподальшому з іншими особами. За первинним планом продаж речових доказів можна було здійснити у випадку псування продуктів. У реєстрі обирається торгівельне підприємство, яка і здійснює продаж цих речдоків. Після продажу кошти перераховуються на депозит банку органу досудового розслідування.
Цей порядок хотіли змінити, щоб передати ці нафтопродукти не торгівельним підприємствам, а державним компаніям. Пашинський своїми розпорядженнями як виконувача повноважень глави Адміністрації президента призначив до АП Олену Тищенко, колишньої дружини бізнесмена Сергія Тищенка. Дружина підозрюваного розробила новий проєкт, який і передбачав передачу речдоків до держпідприємства. Його було підтримано Кабінетом міністрів, але через порушення регламентних норм ініціативу треба було доопрацювати.
На той час одним із заступників міністра юстиції було висловлено зауваження до проєкту, зокрема, щодо обрання держпідприємств для зберігання речдоків, які обирали самовільно. Пашинський нібито здійснив тиск на міністра юстиції Павла Петренка для того, щоб цей проєкт був переданий без урахування цих зауважень.
Цей проєкт був поданий на підпис прем'єр-міністру Арсенію Яценюку, але той його не підписав. Але Тищенко та Пашинський продовжили діяльність щодо заволодіння цими нафтопродуктами і реалізували цю схему. Вони підібрали державне підприємство «Укртранснафтопродукт» як зберігача цих речдоків, а передачу нафтопродуктів мав забезпечити саме Пашинський. На допиті Віталій Сакал, який тоді очолював Головне слідче управління Міністерства внутрішніх справ, розповідав, що на зустрічі з Пашинським йому було представлено Тищенка як представника держпіприємства «Укртранснафтопродукт», в яке передадуть на зберігання ці нафтопродукти.
Надалі справу щодо цих нафтопродуктів передали для розслідування слідчому управлінню Національної поліції в Одеській області.
Після чого за клопотанням органу судом дозволено передачу цього палива ДП «Укртранснафтопродукт». На той момент керівника ДП Володимир Гаврилов подав листа до МВС щодо передачі цих нафтопродуктів йому для реалізації, що нібито визначено було Міністерством енергетики. Але такого розпорядження Міненергетики не було.
За словами прокурора, ці нафтопродукти ДП «Укртранснафтопродукт» мало продати компанії фірмі «Укройлпродукт», яке очолював Олександр Бучинський. Підприємство «Укройлпродукт» входило до умовної групи компаній «Фактор», яку контролював Тищенко. Паливо продали «Укройлпродукт» за заниженою вартістю, проте кошти не були перераховані на депозитний рахунок органу досудового розслідування, а були виведені через ТОВ «Ітанік стронг», ТОВ «Трейд інвест компані» та інші компанії, підконтрольні Тищенку.
Прокурор додав, що ДП «Укртранснафтопродукт» відкрило рахунок у банку «Фортуна», який належав матері Тищенка. Саме через цей рахунок була здійснена сплата за нафтопродукти, яку потім вивели на підконтрольні Тищенку структури. Сам банк уподальшому був ліквідований. Після купівлі палива фірма «Укройлпродукт» продала його за ринковими цінами. Таким чином, дії Тищенка та інших завдали понад 967 млн грн шкоди.
13 лютого 2024 року Вищий антикорупційний суд узяв під варту бізнесмена Сергія Тищенка до 11 квітня з альтернативою 363 млн грн застави.
У разі внесення коштів він вийде з-під варти під низку обов'язків, зокрема: прибувати за кожним викликом та вимогою; не відлучатися з Києва та Київської області без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у кримінальному провадженні та іншими особами з приводу повідомленої йому підозри; здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет.
Статки: Сергій Пашинський завжди був любителем розкішного життя. Через це екснардеп став фігурантом гучних журналістських розслідувань.
В декларації за 2019 рік Пашинський зазначив, що є власником двох автомобілів Mercedes-Benz S450L 2007 року і Mercedes-Benz GL450 2007 року, а також водний засіб Tracker Pro Guide V175WT 2018 року випуску та причеп Targa 175 2006 року. На дружину зареєстровано Volkswagen Touareg 2014 року і Subaru Tribeca 2007 року випуску.
Переважну більшість нерухомого майна Пашинський традиційно для українських чиновників записав на свою дружину. Також у власності подружжя Пашинських є також картини та дорогі годинники.
Він також задекларував готівкою 50 000 доларів, 30 000 євро та, зокрема, 6947 грн на банківському рахунку. Натомість в дружини Пашинського 50 000 доларів та 50 000 євро готівкою, а на банківському рахунку, зокрема, 2389 грн.
Скандали: Пашинський – одіозний політичний персонаж. Він є народним депутатом чотирьох скликань (тричі – від «Батьківщини»). Востаннє до Ради у 2014 році він обрався від партії Арсенія Яценюка «Народний фронт».
У березні 2014 року Пашинський став головою наглядової ради держконцерну «Укроборонпром».
Через рік, у лютому 2015 року в державному «Спецтехноекспорті» з’явився новий топменеджер – син нардепа Антон Пашинський, якому на той час було 24 роки. Він сходу очолив департамент контрактів.
У березні 2018 року журналісти опублікували розслідування, в якому доводилася причетність Міноборони до закупівель за завищеними цінами старих БМП-1 (випуску 1966-1983) у польської фірми Wtorplast, яка отримувала цю техніку в Чехії. У схемі брали участь Сергій Пашинський і тодішній перший заступник секретаря РНБО, бізнес-партнер президента Порошенка Олег Гладковський (екс Свинарчук).
Після публікації видання передало документи до НАБУ, яке почало розслідування. Редакція заявляла про погрози з боку оточення Пашинського через публікацію, а сам нардеп хотів напрацювати законодавчі зміни щодо кримінальної відповідальності для журналістів «за підрив обороноздатності держави».
У 2016 році Сергій Пашинський потрапив у черговий скандал: вистрілив в людину з особистої нагородної зброї через конфлікт на дорозі, поранив чоловіка у ногу. Генпрокуратура закрила цю кримінальну справу. Але згодом ДБР висунуло обвинувачення нардепу у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, і він таки провів кілька місяців у СІЗО, потім опинився під домашнім арештом. Справа дійшла до суду, але у 2021 році її було закрито: потерпілий відмовився від позовних вимог, отримавши 1,5 млн. грн.
Наразі ця справа повторно розглядається Васильківським міськрайонним судом Київської області, найближче засідання призначено на 15 лютого.
Останні два роки повномасштабної війни Сергій Пашинський позиціонує себе фахівцем у питаннях зброї, екснардеп очолює Національну асоціацію підприємств оборонної промисловості. До слова, минулого тижня Пашинський підписав меморандум про співпрацю з Київським політехнічним інститутом імені Ігоря Сікорського «для сприяння розвитку оборонно-промислового комплексу України». Серед чотирьох десятків компаній, які ввійшли до Асоціації, відомою є й потужна «Українська бронетехніка». Другий рік поспіль Міністерство оборони стягує через суди мільйони гривень із цієї компанії за несвоєчасні поставки озброєння на фронт. Нині «Українська Бронетехніка» записана на киянку Людмилу Петригу.
При цьому один із чотирьох співзасновників фірми – ТОВ «Бюро національних розробок» – належить колишньому помічнику нардепа Пашинського Миколі Кузьмі.
У 2023 році вийшло розслідування New York Times, де зазначалося, що пов’язана з Пашинським компанія, стала найбільшим приватним постачальником зброї в Україні. Видання стверджувало, що Україна купує зброю через цю компанію в рази дорожче. Згодом Пашинський заперечив зв’язок, назвавши публікацію в іноЗМІ «маніпуляцією на користь ворогів України».
Особи, які повинні були зреагувати на корупційні схеми під час його перебування на посаді: по суті проблеми з законом для Пашинського розпочались лише після зміни влади Петра Порошенка.
Тобто на його оборудки мали би звернути увагу:
- В.о Генпрокурора України Олег Махніцький (24 лютого 2014 - 18 червня 2014);
- Генпрокурор України Віталій Ярема (19 червня 2014 - 10 лютого 2015);
- Генпрокурор України Віктор Шокін (10 лютого 2015 - 3 квітня 2016);
- В.о Генпрокурора України Юрій Севрук (3 квітня 2016 - 12 травня 2016);
- Генпрокурор України Юрій Луценко (12 травня 2016 - 29 серпня 2019).
Джерела:
«Ну что, дорогой друг, довы*бывались?» Чим завинив Сергій Пашинський
Пашинський Сергій Володимирович - Досьє
Історія нафтопродуктів Курченка. За що Пашинському загрожує до 12 років?
Єдиний державний реєстр декларацій
ВАКС заарештував бізнесмена Тищенка у справі екснардепа Пашинського
Справу проти Пашинського двічі закривали у Генпрокуратурі - Труба