Посада: колишній голова Західного апеляційного господарського суду.
Сфера корупційної діяльності: судова сфера.
Регіон корупційної діяльності: Львівська область.
Кваліфікація: дії екс-судді кваліфікували за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Статус: перебуває на свободі, адже вийшов з-під варти після внесення за нього визначеної судом застави у розмірі 30,28 млн грн.
Фабула справи: на початку грудня 2024 року НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому та чинному головам Госпсуду Львівської області. За даними слідства, підозрювані пообіцяли за 1 млн доларів забезпечити ухвалення "потрібних" рішень у судових справах Західного апеляційного Господарського суду, а також запобігти замовному вбивству викривача. Під час слідства детективи та прокурори задокументували передачу частини неправомірної вигоди у сумі 75 тис. дол.
Згодом про підозру у зловживанні впливом за неправомірну вигоду повідомили ексголові Західного апеляційного госпсуду Богдану Плотніцькому. Він третій підозрюваний у цій справі.
30 грудня 2024 року Вищий антикорупційний суд застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 30 млн 280 тис. грн застави до Бориса Плотніцького.
Через деякий час Плотніцький вийшов з-під варти після внесення за нього визначеної судом застави у розмірі 30,28 млн грн.
За підозрюваного колишнього голову Західного апеляційного господарського суду внесено 30,28 млн грн застави, яку визначено слідчим суддею ВАКС як альтернативний запобіжний захід
Особи, які потенційно причетні до корупційних схем: суддя Госпсуду Львівської області Василь Артимович та ексголова цього ж суду Михайло Юркевич.
Статки: востаннє свої активи та доходи колишній голова Західного апеляційного господарського суду декларував до звільнення з посади, тобто 5 вересня. Відтак, внесені дані охоплюють період з 1 січня 2024 року до 18 серпня того ж року.
За 8 місяців минулого року Борис Плотніцький заробив 1 млн 975 тис. грн доходів, з яких 1 млн 751 тис. грн – це зарплата з Західного апеляційного господарського суду. Окрім того, ексголова отримав за цей період 175 тис. грн пенсії та 48 тис. грн від здачі оренду майна.
Серед активів Плотніцького перебуває 2 млн 444 тис. грн, 2 млн 400 тис. з яких – це готівка.
Що ж до рухомого майна, то йдеться про дві автівки, які перебувають у спільній власності чоловіка та дружини: Volkswagen T-roc 2020 року, який придбали у 2020 році за 763 тис. грн; Mercedes-Benz 2010 року, який придбали у 2023 році за 740 тис. грн. За рік до цього, у 2023, сім’я володіла ще однією автівкою, яку продали у липні 2023 року за 740 тис. грн – Mercedes-Benz E 220 d 4MATIC 2019 року випуску вартістю 790 тис. грн.
Також у власності Плотніцьких перебувало 14 об’єктів нерухомості, зокрема 7 земельних ділянок, 4 квартири, 2 житлових будинки та одне місце для зберігання транспорту. Більшість нерухомості перебуває у спільній сумісній власності чоловіка та дружини. Проте Ірина Плотніцька також має дві земельні ділянки та житловий будинок у нині окупованій Старомихайлівці, що на Донеччині, а також вона разом з чоловіком Борисом мають квартиру у самому Донецьку та в Алушті, водночас сам ексголова суду має земельну ділянку у Красногорівці.
Особи, які повинні були зреагувати: правоохоронні органи вчасно відреагували на злочинну діяльність Плотніцького та його спільників, вручивши їм підозри
Скандали: у липні 2024 року Борис Плотніцький потрапив у скандал через рішення дозволити приватизувати сходову клітку, яке він прийняв у складі колегії.
Тоді результат справи у Західному апеляційному господарському суді відмовились коментувати. Відтак, до установи зійшлись активісти та військові, не згодні з рішенням суддів. Колегія вирішила забарикадуватись у залі, хоча засідань більше не мали. Навіть відправляли секретаря, щоб дізнатись які питання цікавлять журналістів та мешканців будинку, на які, вочевидь, не мали що відповісти. Зрештою, з усієї колегії, наважився вийти лише один суддя – Борис Плотніцький. Тоді він категорично відмовився проходити поліграф, щоб довести, що не було фінансового стимулу ухвалити сумнівне рішення.
Юристи припускають, що особи, які свого часу вже намагалися продати будинок, спокусилися додати до вартості ще близько 1800 квадратних метрів сходових кліток, горищ та підвалу. Відтак, зрозуміли, що єдиний шлях – отримати неправомірне рішення суду.
Джерела: