Порошенко Петро

Посада: ексміністр закордонних справ (2009—2010) та ексміністр економіки й торгівлі (2012), п’ятий президент України (2014-2019), народний депутат 3-го, 4-го, 5-го, 7-го та 9-го скликань (1998—2014, із 2019), лідер партії «Європейська Солідарність».

Сфера корупційної діяльності: економічний, юридичний та безпековий сектор.

Регіон корупційної діяльності: вся Україна.

Кваліфікація: Петро Порошенко є фігурантом багатьох скандальних історій, однак, найгучніші обвинувачення пʼятого президента стосуються серйознихстатей, а саме: державна зрада (ст. 111 КК України) та сприяння діяльності терористичної організації (ст. 258-3 КК України).

Статус: 19 січня 2022 року Печерський районний суд обрав Порошенку обмежувальний захід у вигляді особистого зобов'язання, він повинен був залишатись у межах Київської області та здати закордонні паспорти. Прокурори клопотали про арешт з можливою заставою в мільярд гривень. Натомість Порошенко і його адвокати запевняли, що процес відбувався із порушеннями, а нардеп підозри не отримав, тому не є підозрюваним.

На даний момент Порошенко перебуває на свободі.

Фабула справи:

Після закінчення президентської каденції Порошенка лише протягом першого року його депутатства проти експрезидента було відкрито 24 кримінальні провадження, які сам Порошенко називає політичними переслідуваннями.

Також ЗМІ повідомляли, що деякі кримінальні провадження щодо Петра Порошенка були закриті за відсутністю складу злочину.

Ми зібрали з відкритих джерел усі кримінальні провадження, які порушували слідчі ДБР і Офісу генерального прокурора. Тут їх менше, ніж говорила Ірина Венедіктова. Однак не виключено, що деякі провадження, про які іде мова нижче, розділили на кілька.

«Призначення розвідника Семочка»

Ця справа є єдиною, за якою генпрокурор Ірина Венедіктова підписала підозру Петру Порошенку. Експрезиденту закидають, що він схиляв голову Служби зовнішньої розвідки України Єгора Божка до перевищення влади та службових повноважень під час призначення заступником керівника цієї структури Сергія Семочка.

Порошенко начебто переслідував "власні інтереси" задля зосередження в своїх руках державної влади і призначення підконтрольних осіб.

За кілька тижнів до другого туру президентських виборів Семочка звільнили, але через інший скандал.

Журналісти повідомляля, що попри відсутність значних доходів в останні роки, сім'я Семочка володіє будинками під Києвом загальною вартістю близько 8 млн доларів. У розслідуванні також ішлося про те, що дружина розвідника, Тетяна Лисенко, має російський паспорт. Сергій Семочко ці звинувачення відкидав.

«43 картини мистецтва і мита»

ЗМІ також повідомляли, що слідчі ведуть кримінальне провадження про нібито переміщення через кордон України 43 картин всесвітньо відомих художників.

Слідчі підозрюють, що їх ввезення відбулося з приховуванням від митного контролю. У цій справі Петро Порошенко - свідок.

У день, коли мав відбутися допит у справі, експрезидент відкрив виставку цих картин в музеї Івана Гончара, разом з оригіналами митних декларацій та документами про сплату за них, аби довести, що ввезення країн було легальним. Водночас, на той момент Генпрокурор Ірина Венедиктова сказала, що вважає цю справу "цікавою щодо кола учасників, походження картин та джерел їх придбання".

«Плівки Деркача» і Байден»

Офіс генпрокурора також проводив досудове розслідування щодо того, чи втручався колишній віцепрезидент США Джо Байден у роботу ексгенпрокурора України Віктора Шокіна.

Його звільнили з посади у 2016-му, після корупційних скандалів. Підставою для розслідування стали аудіозаписи, які оприлюднив екснардеп зрадник Андрій Деркач.

На них — розмова нібито експрезидента Порошенка та Джо Байдена, який зараз є одним із претендентів на посаду президента США. Деркач у заяві на адресу прокурора твердив про ознаки державної зради Петра Порошенка через вплив на нього високопосадовців США.

«Контрнаступ у червні 2014-го»

ДБР відкрило кримінальне провадження щодо наступальної операції на Донбасі у червні 2014 року. Заяву подав на той момент депутат Нестор Шуфрич. Він звинувачував експрезидента в кровопролитті на Донбасі влітку 2014-го. Твердить, що на двох зустрічах контактної групи ОБСЄ-Україна-Росія з представниками самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" учасники досягнули певні домовленості, а потім Порошенко нібито відійшов від переговорної схеми і віддав наказ почати наступальну військову операцію.

Сам Порошенко наголошує, що давав наказ про деокупацію української території. За його словами, внаслідок контрнаступу ЗСУ звільнили дві третини окупованого Донбасу.

«Прохід кораблів Керченською протокою»

Кримінальне провадження стосується переходу українських кораблів через Керченську протоку наприкінці листопада 2018 року.

На думку колишнього соратника Віктора Януковича Андрія Портнова, який і звернувся до правоохоронних органів, це спричинило ескалацію конфлікту з Росією та введення військового стану на території України "з метою можливої узурпації влади".

Портнов вважав, що метою запровадження воєнного стану було відкласти президентські вибори на невизначений час.

Продаж «Прямого"

Також ДБР за заявою Андрія Портнова порушило справу про можливе ухилення від сплати податків під час купівлі-продажу ТОВ "Телеканал «Прямий".

Цей канал у часи виборчої кампанії 2019 року підтримував Петра Порошенка.

Його офіційним власником був депутат парламенту багатьох скликань Володимир Макеєнко. Лунали сумніви щодо спроможності останнього купити канал і називали справжнім власником Порошенка. Експрезидент подібні звинувачення заперечував.

Але 18 лютого 2021 року, Петро Порошенко у прямому етері телеканалу сказав що зранку, того дня до нього подзвонив власник «Прямого» Володимир Макеєнко, де повідомив, що у нього дуже складна фінансова ситуація з каналом через борги. В результаті, Порошенко став кінцевим бенефіціаром та офіційним власником телеканалу.

«Призначення прем'єр-міністра Гройсмана»

Ще одне провадження ДБР відкрило за зверненням Нестора Шуфрича та Василя Німченка про нібито "захоплення державної влади" та фальсифікацію офіційних документів під час призначення прем'єр-міністра Володимира Гройсмана.

На думку цих депутатів, президент та голова парламенту зловживали службовим становищем, оскільки внесли подання на призначення прем'єра за відсутності коаліції у Верховній Раді, як це передбачено Конституцією.

Проте пізніше, як повідомила генпрокурор Ірина Венедіктова, це провадження закрили за відсутністю складу злочину.

«Конфісковані гроші Януковича»

Національне антикорупційне бюро на початку 2020 року порушило кримінальну справу про можливе підбурювання з боку Петра Порошенка до розтрати коштів офшорної компанії Wonderbliss Ltd шляхом спецконфіскації 1,5 млрд доларів.

Це ті гроші, які, за інформацією влади, арештували на рахунках експрезидента Віктора Януковича. Кримінальне провадження НАБУ розпочало за рішенням суду, до якого звернулася офшорна компанія з Кіпру, яка постраждала від вказаної спецконфіскації.

У березні 2017 року суд у Краматорську відмовив в апеляції кільком кіпрським компаніям, не згодним із спецконфіскацією. Але 16 червня 2020 року Верховний суд України скасував ухвалу про відхилення апеляції. Таким чином, справа про спецконфіскацію ще триватиме.

«Призначення членів Вищої ради правосуддя»

Провадження щодо призначення членів Вищої ради правосуддя (ВРП) відкрили знову за заявою Андрія Портнова. Він звинувачував Петра Порошенка у перевищенні службових повноважень і діях, спрямованих на насильницьку зміну влади.

Портнов твердив, що Петро Порошенко змінив процедуру призначення членів Ради під час проведення відповідного конкурсу, це дозволило йому призначати їх поза конкурсом. Сам Петро Порошенко стверджував, що діяв відповідно до закону.

Це кримінальне провадження слідчі теж закрили за відсутністю складу злочину.

«Тиск на суддів у справі «ПриватБанку»»

ДБР вивчав заяву суддів Окружного адміністративного суду Києва, які твердили про тиск на них через заяви Петра Порошенка після їхнього рішення у справі «ПриватБанку».

Судді задовольнили один з позовів колишнього власника "ПриватБанку" Ігоря Коломойського до Нацбанку та уряду щодо націоналізації у 2016 році. Нацбанк і Кабмін оскаржили це рішення, а президент Порошенко на спеціальній нараді нібито закликав "перевірити" суддів, які ухвалили рішення на користь Коломойського.

Петро Порошенко заперечував тиск на суддів і запевняв, що на згадуваній нараді обговорювали загрози і ризики, пов'язані з можливим виконанням рішення суду.

Генпрокурор повідомила, що провадження закрили за відсутністю складу злочину.

«Несвоєчасне призначення суддів»

Ще кілька проваджень які розслідує ДБР, також стосуються суддів. Ідеться про можливе зловживання Петром Порошенком службовими повноваженнями, оскільки експрезидент нібито не призначав своєчасно суддів, яких рекомендувала Вища рада правосуддя.

Ці люди отримували зарплатню, не здійснюючи своїх повноважень, тому дії експрезидента нібито призводили ще й до збитків держбюджету. Нині колишній Генпрокурор Ірина Венедіктова повідомляла тоді, що відкрила п'ять подібних проваджень.

«Ситуативна кімната в ОПУ»

ДБР провадило досудове розслідування за фактом зникнення моніторів та серверів з адміністрації президента, за статтею про "втрату документів, що містять державну таємницю". Ідеться про те, що після приходу до влади команда Володимира Зеленського звинуватила попередників у вивезенні з кімнати нарад - так званої ситуативної кімнати - усю техніку, включно з серверами.

Пресслужба Петра Порошенка запевняла, що ту техніку орендував президент власним коштом, тому її забрали, щоб повернути орендодавцю.

«Продаж "Кузні" Тігіпку»

ДБР розслідує обставини угоди про продаж у 2018 році київського заводу "Кузня на Рибальському". Петро Порошенко, який був власником підприємства, продав його українському бізнесмену і ексурядовцю Сергію Тігіпку.

Андрій Портнов як заявник по цій справі стверджував, що продаж заводу фіктивний, експрезидент міг лишитися фактичним власником заводу, а 300 млн доларів, нібито сплачених за підприємство, імовірно, "відмиті" через кіпрські офшори. Адвокат Петра Порошенка Ігор Головань називає продаж "Кузні" суперпрозорим.

«Відпочинок на Мальдівах і "підроблені" документи»

ДБР розслідує інформацію, що з'явилася у ЗМІ, про нібито незаконний перетин державного кордону України Петром Порошенком та його родиною, з використанням підроблених документів.

Журналісти твердили, що Порошенки відпочивати на Мальдіви у січні 2018 року, а президент літав як "Mr. Petro Incognito". Водночас Порошенко запевняв, що літав у відпустку за своїм паспортом і з відповідною реєстрацією у прикордонників.

«Депортація Саакашвілі»

ДБР також розслідує провадження про незаконне затримання Міхеїла Саакашвілі та вивезення його за межі України.

Колишній президент Грузії, пропрацювавши в команді президента, у 2016-му перейшов в опозицію.

У липні 2017 року Порошенко позбавив Саакашвілі громадянства України, коли той був у США. Однак і після цього політик повернувся в Україну, перейшовши україно-польський кордон.

У лютому 2018-го його затримали у Києві і відправили до Польщі як порушника кордону.

Згодом Верховний суд України постановив, що реадмісія пана Саакашвілі була законною. Проте новий президент Володимир Зеленський повернув йому українське громадянство.

«Втеча судді Чауса»

ДБР розслідує можливу причетність Петра Порошенка до незаконного переправлення судді Миколи Чауса до Молдови. Подібні підозри, ймовірно, базуються на твердженнях колишнього високопосадовця поліції Антона Шевцова, він казав, що Чаусу допомогли втекти особисті охоронці Порошенка. Суддю Чауса підозрювали в отриманні хабаря в розмірі 150 тисяч доларів. Експрезидент заявляв, що не знає, хто такий Чаус, і не причетний до його втечі.

«База «Івушка»»

ДБР розслідує долю бази відпочинку "Івушка" Українського товариства сліпих, розташованої в елітному Козині під Києвом. Саме в цьому селищі у Петра Порошенка є будинок.

ЗМІ писали, що територією цієї бази шахрайським шляхом заволоділи посадовці ТОВ "Союз-інвест", яке пов'язували з Петром Порошенком.

«Передача землі на Миколаївщині»

2016 року Петро Порошенко скасував рішення голови однієї з райадміністрацій Миколаївської області про передачу ділянки сільгоспземель площею 1500 гектарів до земель державного запасу.

Заявник - один із соратників Віктора Януковича, регіонал Михайло Добкін вважав, що це є перевищенням повноважень президента.

Сам Петро Порошенко твердив, що рішення ухвалив у відповідь на депутатський запит Ігоря Луценка, до якого зверталися жителі Миколаївської області.

«Томос»

Також ЗМІ стало відомо, що Державне бюро розслідувань розслідує справу щодо отримання Православною церквою України томосу про автокефалію.

"6 листопада 2019 року СБУ почала розслідування за заявою вірян Київського патріархату УПЦ на незаконні дії ряду вищих посадових осіб, які вчинили дії, направлені на розпалювання міжрелігійної ворожнечі при створенні ПЦУ. Далі СБУ передала справу для розслідування до ДБР", — повідомили в ДБР.

«Державна зрада»

Всі спроби притягнути Петра Порошенка до кримінальної відповідальності Порошенка у 2020 були не увінчались успіхом, однак, у 2021 році Петра Порошенка намагались посадити у справі про купівлю вугілля в "ДНР" та "ЛНР" протягом 2014-2015 років.

Коло навколо Порошенка звужувалось, і врешті ДБР 20 грудня 2021 року заявило, що вручило йому підозру у державній зраді поштою.

Сам він ще 17 грудня 2021 року поїхав у справах за кордон і повертатись збирається тільки після новорічних свят.

Дані звинувачення надзвичайно серйозні, фактично, Порошенка звинуватили у змові з Росією та бойовиками "ДНР" і "ЛНР" просто під час бойових дій 2014-2015 років.

Петра Порошенка звинуватили за двома статтями кримінального кодексу: "державна зрада" та "сприяння діяльності терористичних організацій».

За версією слідства, низка високопоставлених громадян України змовились для сприяння "терористичним організаціям", щоб нашкодити територіальній цілісності, недоторканності та обороноздатності України.

Цими змовниками були зрадник Віктор Медведчук, Петро Порошенко, тодішній енергетичний міністр Володимир Демчишин та "комунікатор" з бойовиками Сергій Кузяра.

Зрештою взимку 2022 року, за лічені тижні до повномасштабного вторгнення судове засідання стосовно справи Порошенка все ж відбулось. прокуратура просила відправити Порошенка під арешт з альтернативою застави в 1 млрд. грн.

Однак суд ухвалив інше рішення — особисте зобовʼязання. Перебуваючи під особистим зобов’язанням, Порошенко мав прибувати за першим викликом до слідчого та суду, не залишати без дозволу Київ та Київську область, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, здати закордонні паспорти.

Запобіжний захід діяв до 19 березня 2022 року. Станом на зараз Порошенко перебуває на свободі.

Особи, які потенційно причетні до корупції: за часів своєї каденції Порошенко поступово сформував навколо себе аналог «любих друзів» до близького кола якого увійшли: на той момент депутати Ігор Кононенко, Олександр Грановський, Сергій Березенко, а також перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Олег Свинарчук-Гладковський, голова адміністрації президента Петра Порошенка Борис Ложкін та замголови АП Порошенка — Олексій Філатов. Це постаті, які, за твердженням журналістів, контролювали усі важливі політичні й фінансові процеси.

Головними представниками Порошенка у Кабміні був на той час премʼєр-міністр Володимир Гройсман, а за силовий блок відповідав на той момент Генпрокурор України Юрій Луценко.

У підсумку Петро Порошенко під час своєї каденції отримав контроль над Кабміном, ГПУ, СБУ, судами та Верховною Радою. Тобто всіма гілками влади.

Зрештою саме «любі друзі» експрезидента в майбутньому стали фігурантами гучних кримінальних проваджень та стали однією з причин краху Порошенка на президентських виборах у 2019 році.

Статки: народний депутат Петро Порошенко увійшов в трійку найзаможніших українців разом з Віктором Пінчуком та Рінатом Ахметовим.

За рік війни статки Порошенка виросли на 224 мільйони доларів та складають майже 1 млрд доларів.

З обʼєктів нерухомості родина Порошенка володіє житловим будинком і двома землями у Козині, будинком і чотирма земельними ділянками в Києві і області, а також трьома квартирами у столиці та Вінниці.

У власності Порошенко і його родини — Jaguar та два Mercedes-Benz. Також політик, зокрема, задекларував колекції картин, годинників, ювілерних прикрас та меблів.

Нещодавно навколо статків Порошенка розгорівся скандал. Згідно даних НАЗК, Порошенко отримав понад 37 мільйонів гривень від уряду проросійського Віктора Орбана. Це сталось за тиждень до того, як Порошенко намагався виїхати за кордон на перемовини з Орбаном. Тоді прикордонники не випустили нардепа з країни, оскільки українські спецслужби отримали інформацію, що його візит до Угорщини може бути використаний російськими ФСБ та ГРУ.

Скандали: якщо ретроспективно поглянути на каденцію Петра Порошенка – то його президентство є суцільним скандалом. Однак ми знайшли ті, які найбільш вдарили по його президентському рейтингу.

Головні скандали, в яких фігурував Петро Порошенко та його оточення з 2014 по 2019 рік:

1. Травень 2014 року – «Віденський олігархічний консенсус».

Напередодні інавгурації Президента, олігарх Дмитро Фірташ заявив, що Петра Порошенко було обрано президентом в результаті консенсусу головних українських олігархів. Крім того, Фірташ переконав не йти на вибори свого клієнта – Віталія Кличка, який у 2014 році мав найвищі рейтинги серед демократичної опозиції. В результаті, Кличко обрали мером Києва, а Порошенка – президентом.

2. Червень 2014 року – «Початок системної співпраці Президента із Віктором Медведчуком».

По запрошенню Петра Порошенка, Віктор Медведчук став виконувати функції переговорного каналу із Росією та самопроголошеними «ДНР-ЛНР». Починаючи із 2015 року, Петро Порошенко та Віктор Медведчук почали разом робити нафтогазовий бізнес, а кум Путіна взагалі перетворився на монополіста на українському ринку скрапленого газу. У 2017-2018 році Медведчук за підтримки Петра Порошенка придбав телеканали 112 та News One. Віктор Медведчук продовжує залишатися переговорником у Мінській групі, і фактично, користується в Україні політичним імунітетом.

3. Серпень 2014 року – «Відмова Порошенка продавати свій бізнес».

У липні 2014 року Петро Порошенко заявив журналістам, що не буде продавати весь свій бізнес через погану міжнародну економічну ситуацію. Хоча відомо, що корпорація Nestle навіть у 2015 році пропонувала Порошенку купити його компанію «Roshen» за 1 мільярд доларів. Політичні конкуренти та громадські активісти постійно критикують Петра Порошенка за те, що він за допомогою політичного впливу збільшує прибутки своїх компаній та свого оточення.

4. Жовтень 2014 року – «Відставка міністра оборони Валерія Гелетея».

Один із перших скандалів навколо кадрового рішення Порошенка, який призвело до Іловайського оточення та інших тяжких втрат Збройних сил України в літній кампанії на Донбасі. Валерій Гелетей довгий час відповідав за охорону Петра Порошенка, і завдяки своїй лояльності був призначений міністром оборони в 2014 році. Відставку Гелетея вимагали добровольці, політики та кадрові воєнні офіцери. На даний момент,Валерій Гелетей очолює Державну службу охорони, яка повністю сконцентрована на захисті Президента під час мітингів.

5. Березень 2015 року – «Конфлікт Президента із Ігорем Коломойським».

З березня 2015 року Порошенко ввійшов в довготривалу конфронтацію із Коломойським, яка супроводжувалася відставкою Коломойського та Ігоря Палиці із посад керівників Дніпропетровської та Одеської обласних адміністрацій. Згодом під тиском Порошенка, Коломойський упродовж 2015-2017 років втратив контроль і представництво в державних компаніях «УКРНАФТА» і «УКРТРАНСНАФТА», «НАК-НАФТОГАЗ», «Одеський припортовий завод» та інших дрібних державних підприємствах. В зоні ризику також знаходиться медіа холдинг 1+1. Проте, головна втрата для Коломойського – це націоналізація банку «ПРИВАТБАНК» в 2017 році.

6. Літо 2015 року – «Розформування добровольчих батальйонів, переслідування добровольців та ветеранів».

Процес розформування добровольчих батальйонів «Правий сектор», «Дніпро-1», «Дніпро-2», рота «Торнадо» та ін.. Ця процедура супроводжувалася судовими процесами, обшуками силовиків, акціями протестів і конфліктами націоналістів із правоохоронними органами. Єдиним добровольчим формуванням, який зміг легалізуватися і зберегти свою суб’єктність в структурі МВС залишився полк МВС – «Азов». Апогеєм протистояння Порошенка із націоналістами став теракт (вибух гранати) 31 серпня 2015 року під Верховною радою під час голосування в першому читанні за зміни до Конституції в частині децентралізації влади.

7. Січень-березень 2016 року – «Конфлікт Президента із Прем’єр-міністром».

Арсеній Яценюк звинуватив Петра Порошенка в замовленні та організації політичної дискредитації, яка спричинила його відставку із посади Прем’єр-міністра в квітні 2016 року. Згодом, дану інформацію підтвердив Олександр Онищенко, який заявив, що за вказівкою Порошенка витратив 40 мільйонів доларів на дискредитацію Яценюка. Політичні відносини Яценюка та Порошенка є недружелюбними і по цей час.

8. Квітень 2016 року – «Panama Papers scandal».

Група міжнародних журналістів опублікувала інформацію про офшорний бізнес і закордонні рахунки Петра Порошенка. Особливий резонанс отримала інформація про те, що юристи президента створювали чергову офшорну компанію в день оточення українських військ росіянами під Іловайськом в серпні 2014 року. Українські журналісти прийшли до висновку, що Петро Порошенко за допомогою офшорів зменшував податкове навантаження на свій бізнес, а також легалізовував за кордоном кошти, які були здобуті в Україні непрозорим шляхом.

9. Травень 2016 року – «Призначення Юрія Луценка Генеральним прокурором України».

Для отримання посади Генпрокурора Юрій Луценко не відповідав прописаним у законі критеріям і кваліфікаційнимвимогам, оскільки не мав юридичної освіти і 15 років досвіду роботи в органах прокуратури. Заради даного кадрового рішення, парламент під тиском Адміністрації президента змінив законодавство. Згодом, олігарх Онищенко у 2018 році заявив, що призначення кума Президента на посаду Генерального прокурора у Верховній раді коштувало Петру Порошенку 10 мільйонів доларів.

10.Травень 2016 року – «введення в дію корупційної формули Роттердам +».

«Роттердам плюс» – методика формування ціни на паливну складову (вугілля) при виробництві електроенергії теплових електростанцій в Україні. Введена в дію у травні 2016 року. Вважається, що бенефеціарами цієї формули є Ринат Ахметов та Петро Порошенко.

11.Червень 2016 – «Конфлікт Президента із Андрієм Садовим, початок сміттєвої блокади Львова».

Причина конфлікту полягала у тому, що фракція «Самопоміч» відмовилася голосувати за президентський законопроект змін до Конституції в частині правосуддя. На місцевому сміттєвому полігоні сталася пожежа, в результаті чого загинуло 3 рятувальники. Сміттєзвалище було закрито, а місцеві ради Львівщини та інших регіонів за вказівкою Банкової, відмовлялися приймати львівське сміття. В результаті машини із львівським сміттям курсували по всій Україні і вивозили сміття, а це негативно вплинуло на рейтинги Садового і його партії «Самопоміч». На початку виборчої кампанії, мер Львова Андрій Садовий заявив, що Петро Порошенко в 2016 році пропонував йому укласти угоду про вирішення проблеми із сміттям у Львові в обмін на політичну лояльність його фракції «Самопоміч» в парламенті.

12.Грудень 2016 року – «Публікування аудіо-плівок олігарха-втікача Онищенка».

Колишній бізнес-партнер Петра Порошенка і координатор більшості в парламенті – Олександр Онищенко розпочав публікувати серію компрометуючих матеріалів на Президента та його корумповане оточення. На плівках була інформація про політичну корупцію українського істеблішменту, розміри політичних хабарів для політиків, відносини Порошенка із іншими олігархами, вплив на правоохоронні органи тощо. Два роки тому, «плівки Онищенка» не набули широкого суспільного резонансу, оскільки дана інформація не була поширена олігархічними каналами 1+1, ІНТЕР, ІСТВ, Україна. Однак перед фінішем виборчої кампанії, Олександр Оніщенко планує опублікувати чергову порцію компромату на Петра Порошенка. За наявною інформацією, це будуть плівки про те, як Порошенко забирав газовий бізнес у Рината Ахмєтова.

13.Березень 2017 року – «Початок активного конфлікту із тоді ще міністром МВС Арсеном Аваковим».

На початку 2017 року Президент розпочав системну боротьбу проти Авакова за допомогою НАБУ та підконтрольних націоналістичних груп. Паралельно, Порошенко почав добиватися відставки Авакова, однак своєї цілі не досягнув. Конфліктміж Порошенком та Аваковим перейшов у відкриту форму під час старту виборчої кампанії.

14.Січень 2018 року – «Мальдівський відпочинок Президента із родиною».

Парадоксально, але саме цей скандал із відпочинком, а не корупційні скандали – приніс найтяжчі рейтингові та іміджеві втрати для Порошенка. Після цього скандалу, за даними групи «Рейтинг» – рівень політичної недовіри до Порошенка збільшився на 20%.

15.Березень 2017 року – «Блокада Донбасу».

Спільне політичне рішення Петра Порошенка та Олександра Турчинова було введене в дію РНБО майже два роки тому, і призвело до розриву соціально-економічних контактів із непідконтрольними територіями Донбасу, а також до економічних збитків і втрат.

16.Лютий 2019 року – «Рішення Конституційного суду про амністію щодо незаконного збагачення».

Ініціатором даного рішення виступив Петро Порошенко, яке перекреслило здобутки антикорупційної реформи. Фактично, Конституційний суд є підконтрольним Президенту.

17.Березень 2019 року – «Корупційний скандал в Укроборонпромі».

Журналістське розслідування про корупцію в оборонному секторі спричинило великий політичний резонанс через фігурування в ньому найближчого друга і партнера Президента – Ігоря Гладковського-Свинарчука. Через даний скандал Петро Порошенко втратив 2-3% рейтингів, підірвав довіру зі сторони західних партнерів та донорів. Також Порошенко отримав проблеми із націоналістами з «Національного корпусу», які відвідують його заходи і вимагають покарати корупціонерів.

Особи, які повинні були зреагувати на корупційні схеми під час його перебування на посаді:

1. ГПУ

- Генеральний прокурор України (19.06.2014 — 10.02.2015) Віталій Ярема.

- Генеральний прокурор України (10.02.2015 — 3.04.2016) Віктор Шокін.

- Генеральний прокурор України (2016—2019) Юрій Луценко.

2. НАБУ

- Директор Національного антикорупційного бюро України (2015—2022) Артем Ситник.

3. ДБР

- Директор ДБР (2017-2019) Роман Труба.

Джерела:

Усі кримінальні справи Порошенка. Розповідаємо коротко

Порошенко і підозра про держзраду. П'ять важливих речей, які потрібно знати