Посада: колишній суддя Великої палати Верховного Суду.
Сфера корупційної діяльності: судова.
Регіон корупційної діяльності: місто Київ.
Кваліфікація: дії кваліфіковані за частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України.
Статус: перебуває на свободі.
Фабула справи: наприкінці травня 2026 року правоохоронці повідомили про нові підозри у корупції за участю колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва. ЗМІ повідомляли, що йдеться про чинних суддів — Жанну Єленіну, Ігоря Желєзного та Ірину Григор‘єву.
19 травня НАБУ та САП повідомили про проведення обшуків у межах справи про корупцію у Верховному Суді. Слідчі дії відбувались за місцем роботи, проживання та у транспортних засобах низки чинних і колишніх суддів Верховного Суду.
За версією слідства, троє чинних суддів Верховного Суду одержали хабар за ухвалення рішення в інтересах власника групи «Фінанси і кредит» Костянтина Жеваго. Як повідомили антикорупційні органи, підозру у цій справі також повідомили судді Верховного Суду у відставці.
Жанна Єленіна —суддя Верховного Суду з 2019 року, має стаж роботи у понад 25 років. Під час обшуку в 2023 році у Жанни Єленіної знайшли 50 000 доларів США, 127 750 доларів США та 10 000 євро. Ці гроші зберігалися у різних місцях: конверті формату А4, рюкзаку та папці, яку знайшли у кухні за кутком у шафі.
Суд арештував 50 000 доларів США, оскільки серії та номери купюр співпали із тими коштами, які були попередньо передані Князєву. Водночас в арешті 127 750 доларів США та 10 000 євро ВАКС відмовив, бо на цих коштах не виявили ознак речових доказів і вони справи нібито не стосуються.
Ігор Желєзний — суддя Верховного суду з 2019 року. Ірина Григор‘єва — працює суддею понад 30 років, у Верховному Суді — з 2017 року. З 2023 року Григорʼєва фігурує у справі про корупцію, пов’язаній з колишнім головою цього суду Всеволодом Князєвим. Під час обшуків у неї та її колеги знайшли 50 тисяч доларів США — серії і номери цих купюр збіглися з тими, що фігурували у справі. Гроші арештовані, але підозру судді оголосили лише наприкінці травня.
За даними слідства, бізнесмен Жеваго у березні–квітні 2023 року через посередника передав 2,7 млн доларів США адвокату, аби той передав ці кошти колишньому голові Всеволоду Князєву та суддям Верховного Суду для ухвалення «потрібного» рішення.
А вже у травні, за даними слідства, 1,8 млн доларів США розподілили між тодішнім головою Верховного Суду та суддями.
За інформацією НАБУ, йдеться про справу навколо 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, які у 2002 році придбав український бізнесмен — власник групи «Фінанси і кредит» Костянтин Жеваго.
У 2023 році Князєву повідомили про підозру, а справа за його обвинуваченням дотепер слухається у ВАКС. Того ж року НАБУ провели обшуки у низки суддів Верховного Суду та вилучили кошти, серії та номери купюр яких співпали із переданими Князєву.
У липні 2023 року про підозру повідомили й самому бізнесмену Жеваго, а посереднику — у вересні 2025 року.
21 травня ВАКС обрав запобіжні заходи для двох суддів Верховного Суду у справі про хабар у розмірі 2,7 млн доларів за рішення на користь власника групи «Фінанси та кредит». Ідеться про Ірину Григор’єву та Ігоря Желєзного. ВАКС застосував до Григорʼєвої заставу у розмірі 2,5 млн грн, до Желєзного – 2 млн грн.
25 травня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід судді Великої палати Верховного Суду Жанні Єлєніній у вигляді застави в сумі 3 млн грн.
28 травня 2026 року ВАКС обрав запобіжний захід екссудді Верховного Суду Олександру Прокопенку у вигляді застави в сумі 900 тис. грн
Особи, які потенційно причетні до корупційних схем: окрім Прокопенко, до корупційної схеми також причетні колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв, суддя Верховного суду Жанна Єленіна, суддя Верховного суду Ірина Григор‘єва, суддя Верховного Суду Ігор Желєзний, бізнесмен Костянтин Жеваго та посередник.
Статки: у декларації за 2024 рік Прокопенко вказав, що володіє квартирою у Києві (вартістю 1,4 млн гривень), машиномісцем та орендує нежитлове приміщення. Крім цього, разом з дружиною Наталією володіє житловим будинком та земельною ділянкою на Київщині.
Крім цього, у спільній сумісній власності подружжя перебуває автомобіль Lexus RX 450H вартістю 2,4 млн гривень.
Дохід Прокопенко за цей же рік становив 6 363 580 гривень, а його дружини – 476 151 гривень.
Готівкою подружжя задекларувало 2,4 млн гривень, 40 000 доларів та 30 000 євро. На банківських рахунках Прокопенко – 43 039 гривень.
Особи, які повинні були зреагувати: правоохоронні органи вчасно відреагували на злочинну схему, вручивши усім її учасникам підозри.
Скандали: як повідомляє Фундація Dejure, Прокопенко брав участь у прийнятті рішення, які стали предметом розгляду ЄСПЛ. У 2008 році ЄСПЛ прийняв рішення у справі «Яременко проти України». Суд констатував, що ключові докази у кримінальній справі щодо Яременка були отримані з порушенням низки основоположних прав людини. У 2009 році відбулось спільне засідання з перегляду за виключними обставинами вироку щодо Яременка та Самойленка. У результаті, Верховний Суд України виключив з тексту мотивувальної частини посилання на ті доказу, на які вказав ЄСПЛ, однак вирок залишив без змін. У 2012 році Україна повторно програла справу у ЄСПЛ. У справі Яременко проти України 2, ЄСПЛ вказав, що нове рішення Верховного Суду України переважною мірою знову ґрунтувалось на доказах, отриманих з порушення прав та при наявності серйозних тверджень, що визнавальні покази були отримані під примусом. Таким чином, Верховний Суд України проігнорував рішення ЄСПЛ, чим закріпив порушення права Яременка на справедливий суд, права на захист, права на мовчання та не свідчити проти себе. Олександр Прокопенко також не вказав у декларації доброчесності, що у складі колегії суддів приймав рішення, яке було предметом розгляду в ЄСПЛ.
Також, за даними Фундації, Прокопенко приватизував службове житло. Суддя отримав у користування службову квартиру площею 126,9 кв.м у новобудові бізнес-класу у Дніпрі. Пізніше, ця квартира була приватизована матір'ю судді. У 2014 році суддя отримав у спадщину від матері цю квартиру. Таким чином, суддя скористався службовим становищем для задоволення особистих потреб. Приватизація службового житла позбавляє можливості отримати таке житло інших суддів, державних службовців, уразливих категорій населення, які дійсно його потребують.
Джерела:
https://supreme.dejure.foundation/prokopenko-o-b
https://public.nazk.gov.ua/documents/4a229a7e-34cc-4b9a-8e65-01f706a92abe