Посада: голова Державної судової адміністрації України.
Сфера корупційної діяльності: судова.
Регіон корупційної діяльності: місто Київ.
Кваліфікація: дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 190 КК України.
Статус: перебуває на свободі.
Фабула справи: у липні 2023 року Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру голові Державної судової адміністрації України Олексію Сальнікову.
24 липня 2023 року за процесуального керівництва прокурорів САП детективи НАБУ повідомили про підозру у підбурюванні до надання неправомірної вигоди суддям Верховного Суду за винесення рішення на користь комерційного підприємства та у заволодінні чужим майном шляхом обману голові Державної судової адміністрації України. Його дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 190 КК України
За даними слідства, голова ДСА у березні 2023 року отримав від фізичної особи 7500 доларів. Частину цих коштів він мав залишити собі, а 5000 доларів начебто передати суддям Верховного суду за винесення рішення в інтересах комерційного підприємства.
Надалі голова ДСА обіцяв посприяти у винесенні рішення суддями Верховного суду, зокрема й через залучення до цього його колишнього голови Всеволода Князєва. Однак, після викриття екскерівника Верховного суду на одержанні неправомірної вигоди, поведінка Сальнікова різко змінилася і він почав ухилятися від вирішення питання, проте й не маючи намір повертати отриману ним неправомірну вигоду.
Згодом Вищий антикорупційний суд призначив керівнику Державної судової адміністрації України Олексію Сальнікову заставу 805 200 грн.
САП просила призначити для Сальнікова заставу у розмірі 1,07 млн грн. В обґрунтуванні йшлося про те, що зарплата Сальнікова за останні три роки становила понад 3,5 млн грн. Також він декларував наявність готівки на 1 млн грн.
Як пояснили у ВАКС, у разі внесення застави у 805 200 грн керівник Держсудової адміністрації повинен буде дотримуватися низки обов'язків, зокрема: носити електронний браслет, а також не спілкуватися зі свідками, серед яких голова Касаційного адміністративного суду Смокович, а також судді Стародуб, Коваленко, Кравчук.
Сальніков від себе додав, що обіцяє не ховатися, не впливати на свідків і готовий займати активну позицію, щоб спростувати всі закиди слідства.
На початку серпня 2025 року Вищий антикорупційний суд визнав винуватим колишнього голову Державної судової адміністрації Олексія Сальнікова у зловживання впливом. Йому призначили покаранням 3 роки позбавлення волі.
За їхніми словами, Сальнікова визнали винуватим у зловживанні впливом, перекваліфікувавши злочин із підбурення особи до хабарництва. Йому призначили покарання у вигляді 3 років позбавлення волі із забороною після ув'язнення обіймати певні посади протягом 3 років.
6 серпня колегія суддів ВАКС оголосила вирок колишньому керівнику ДСА, згідно з яким визнала його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України (зловживання впливом). Обвинуваченому призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3 роки. Поряд із цим, вказану особу визнано невинуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України
Згодом Верховний суд України відмовився поновити Олексія Сальнікова на посаді голови Державної судової адміністрації та залишив його позов без задоволення.
Як відомо, Вища рада правосуддя звільнила Сальнікова з посади голови ДСА. Тому він подав позов до ВСУ про визнання протиправним та скасування рішення ВРП про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
У задоволенні позову (Сальнікова) до ВРП про визнання протиправним та скасування рішення ВРП від 7 грудня 2023 року «Про притягнення голови ДСА (Сальнікова – ред.) до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади державної служби»; поновлення (Сальнікова) на посаді голови ДСА з 8 грудня 2023 року, стягнення з ВРП на користь (Сальнікова) суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, – відмовити повністю
Сальніков подав скаргу на це рішення. Велика палата ВСУ відкрила за нею провадження.
Особи, які потенційно причетні до корупційних схем: з відкритих джерел невідомо про можливих спільників.
Статки: у декларації за 2023 рік Сальніков вказав, що має у спільній частковій власності з родичкою квартиру у Києві, а також орендує ще одну квартиру у столиці.
Крім цього, Сальніков вже під час повномасштабної війни вказав безоплатне користування автомобілем Volkswagen Golf.
Дохід Сальнікова за цей же рік становив 1 036 044 грн. Готівкою він задекларував 150 000 грн.
Особи, які повинні були зреагувати: у випадку з Сальніковим правоохоронні органи відреагували вчасно на злочинну діяльність.
Скандали: журналісти з’ясували, що під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну Сальніков через суд приватизував квартиру в Києві. Ця квартира розташована на вулиці Ташкентській, куди Сальніков заселився ще у 2010 році.
У кінці 2021 року Сальніков пробував приватизувати цю квартиру через Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію. Тоді йому не вдалося це зробити, оскільки посадовець не мав ордера на вселення у це житло. Цей документ видавали усім у будинку з 2015 року, але про Сальнікова забули. Однак посадовець наголосив на тому, що він не має необхідних документів на квартиру лише у 2021 році, коли почав працювати у Києві. Зараз підприємство, яке видавало ці ордери, збанкрутіло, тому отримати дозвіл приватизувати квартиру можна лише через суд.
Суд визнав, що сталася помилка й у жовтні 2022 року виніс рішення на користь Сальнікова. Мовляв, є докази, що ніхто, крім Сальнікова та його дружини, там не жив, і вони не порушували правил користування комунальним майном, тому мають усі підстави на приватизацію квартири.
Джерела:
https://mezha.net/ua/bukvy/vaks-vyznav-oleksiia-salnikova-vynnym-u-zlovzhyvanni-vplyvom
https://public.nazk.gov.ua/documents/2a4943f9-cb72-4768-a82b-e3db58326c7a