Посада: екс-голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (8 липня 2020 р. - 20 листопада 2023 р.). Також 22 листопада Щиголя було виведено зі складу Ставки Верховного Головнокомандувача відповідним указом президента.
Сфера корупційної діяльності: заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення.
Регіон корупційної діяльності: м. Київ.
Кваліфікація: дії екс-голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України кваліфікували за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України - привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Статус: 24 листопада 2023 року Юрій Щиголь вийшов з-під варти через день після обрання йому запобіжного заходу. За нього було внесено заставу, визначену судом (25 млн грн).
Фабула справи: 20 листопада 2023 року Кабінет міністрів звільнив Юрія Щиголя з посади голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Також у відставку відправили його заступника з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віктора Жору. Причина звільнення не пояснювалася, але згодом НАБУ повідомило про підозру голови служби і його заступника у заволодінні 62 млн гривень.
За даними НАБУ, у 2020-2022 власник групи компаній у змові із керівництвом Держспецзв’язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення.
В НАБУ зазначали, що для цього залучили дві підконтрольні компанії, а закупівлю засекретили, аби уникнути відкритих торгів та забезпечити їх перемогу. З цими компаніями підпорядковане Держспецзв’язку держпідприємство "Українські спеціальні системи" уклало договори на постачання відповідного ПЗ та послуг та перерахувало у 2021-2022 рр. кошти у сумі понад 285 млн грн.
Проте реальна вартість ПЗ, яке компанії придбали в іноземного виробника, становила 223 млн грн, а різницею у понад 62 млн грн і заволоділи учасники злочину. Ці кошти вивели на рахунки підконтрольних компаній за кордоном з метою легалізації та розподілення між членами організованої групи.
Підозрюваними в справі є шість осіб, зокрема Юрій Щиголь та його заступник, гендиректор та співробітник державного підприємства, власник групи компаній (організатор схеми) та один його працівник.
Їхні дії кваліфікували за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Фігурантам загрожувало позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
22 листопада 2023 року президент Володимир Зеленський вніс зміни до складу Ставки Верховного Головнокомандувача. Зі складу Ставки Зеленський вивів екс-очільника Держспецзв'язку Юрія Щиголя.
23 листопада Вищий антикорупційний суд обрав екс-голові Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації Юрію Щиголю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 січня 2024 року із можливістю внесення застави у розмірі 25 млн грн.
Детектив НАБУ і прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просили суд узяти Щиголя під варту з альтернативою застави у 50,23 млн грн.
Прокурор аргументував це клопотання тим, що під час обшуку в Щиголя знайшли криптогаманець з 1,5 млн дол на рахунку. За словами прокурора, Щиголь також має у своєму розпорядженні 1 201 285 одиниць криптовалюти Tether USDT, що еквівалентно 1 201 928 дол, і 6,9 біткоїна, вартість яких оцінюється в 265 тис. дол. Тобто загальна сума криптовалюти становить 1,47 млн дол.
До того ж під час обшуку в екс-голови Держспецзвʼязку виявили 82 тис євро та 72 тис дол готівкою. Як повідомляли в Центрі протидії корупції, цікаво, що на засідання прийшли двоє депутатів від Слуги Народу, які хотіли взяти Щиголя на поруки. Це Олександр Федієнко та Михайло Крячко. Перший є очільником комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації, другий — його заступником.
Того ж дня НАБУ опублікувало деталізовані матеріали в справі про підозру Юрію Щиголю та його заступнику Віктору Жорі.
У відео наведено листування щодо призначення "потрібної" людини. У 2020 році власник групи компаній, яка упродовж семи років перемагала в тендерах Пенсійного фонду, Центральної виборчої комісії, Мінсоцполітики та інших на загальну суму в понад 1,63 млрд гривень, вирішив встановити контроль над закупівлями в структурах Держспецзв'язку.
За даними слідства, завдяки зв'язкам у державних органах, підприємець домігся призначення на посаду заступника голови Держспецзв'язку лояльної особи. Ймовірно, йдеться про заступника, що отримав підозру – це Жора. Він був призначений 15 січня 2021.
Це було необхідно для запуску злочинної схеми з контролю над закупівлями, яка діяла щонайменше в 2020-2022.
НАБУ навело уривки розмов організатора схеми з підконтрольним кандидатом на посаду заступника. Держспецзв'язку в розмові називають "колгоспом". Голова служби Щиголь – "птица".
Після призначення Жори заступником організатор схеми почав давати йому конкретніші "завдання". Зокрема, порадив робити закупівлю вихідних матеріалів для програмного забезпечення під грифом "таємно", далі – розробляти ПЗ через ДП з субпідрядом на підприємців.
У 2021 уряд визначив необхідність створення інформаційної системи, реалізацію чого доручили підпорядкованому Держспецзв'язку підприємству. Для заволодіння коштами на проєкт організатор схеми і Жора залучили голову Держспецзв'язку, керівника цього підприємства та його підлеглого. Щоб провести закупівлю без відкритих торгів та забезпечити перемогу ПЗ потрібних фірм, тендер провели таємним.
Після того, як тендер зробили таємним, обрали підконтрольні організатору схеми компанії, що мали поставити ПЗ. Стверджується, що у результаті за 2021 рік учасники схеми організували та провели закупівлю програмного забезпечення, у результаті якої заволоділи 23,6 млн.
У 2022 після початку воєнного стану учасники організованої групи продовжили злочинну діяльність. Через іншу підконтрольну компанію вони реалізували майже ідентичну схему з провадження інформаційної системи.
Більш того, Щиголь навіть обговорював із невстановленою особою обмін пакету грошей у валюті. Вага одного з таких пакетів, за словами голови Держспецзв'язку, складала 22 кілограми.
Керівництво Держспецзв'язку, як і раніше, мало дані про реальну вартість ПЗ, брало участь у нарадах із розробниками та узгодили розмір націнок і незаконного прибутку.
24 листопада 2023 року екс-голова Держспецзв’язку Юрій Щиголь вийшов з-під варти. За нього було внесено заставу, визначену судом - тобто, 25 млн грн.
У той же день під заставу вийшов з-під варти не лише Щиголь, але й нардеп Андрій Одарченко та забудовник Сергій Копистир. Як зазначали у Центрі протидії корупції, невідомо, чи "внесли вони заставу самостійно чи це зробили треті особи, але швидкість внесення багатомільйонних застав космічна".
30 листопада Вищий антикорупційний суд наклав арешт на криптоактиви, як знайшли в ексголови Держспецзв’язку Юрія Щиголя.
22 грудня Апеляційна палата ВАКС відмовила в задоволенні апеляційної скарги та залишила без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативою внесення 25 млн грн застави Юрію Щиголю. В САП додали, що, зважаючи на те, що заставу внесено, на особу наразі покладено відповідні процесуальні обов’язки.
В листопаді 2024 стало відомо що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила арештованою криптовалюту, яка належить колишньому голові Держспецзв'язку Юрію Щиголю.
Таке рішення ухвалила АП ВАКС.
Як відомо, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомляв, що Щиголь зберігає майже 1,5 млн доларів у криптовалюті.
Зокрема, 1 201 285 одиниць криптовалюти Tether USDT еквівалентом 1 201 928 доларів і 6,9 біткойни – за курсом 275 тис. дол. Загалом на суму 1,476 млн дол.
Ще 30 листопада 2023 року Вищий антикорупційний суд наклав арешт на цю криптовалюту.
На це рішення подав апеляційну скаргу представник Сергія Чубура, який стверджував, що це його криптовалюта. Втім суд йому відмовив, оскільки він встановив, що саме Щиголь згенерував публічні адреси та створив електронні гаманці.
Апеляційну скаргу представника (Чубура – ред.) на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 листопада 2023 року залишити без задоволення. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 листопада 2023 року залишити без змін
Особи, які потенційно причетні до корупційної схеми: Заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора.
27 листопада 2023 року Вищий антикорупційний суд обрав Віктору Жорі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою колишньому заступнику голови Держспецзв’язку. Одночасно підозрюваному визначили альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 млн грн.
Як стверджував прокурор САП Ігор Ткач, у 2020 році власник групи компаній Роман Коваль обговорював на той момент ще з кандидатом на посаду заступника Держспецзв'язку Віктором Жорою ймовірні схеми в службі. У січні 2021 року Жору призначили заступником голови Держспецзв'язку з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Надалі до своєї змови вони залучають голови служби Щиголя, керівника державного підприємства "Українські спеціальні системи" (підконтрольне Держспецзв'язку) Артура Вітренка та працівника УСС.
Надалі підприємець Коваль, Жора і Щиголь визначили три приватні компанії "Сембер трейд", "Інсайд Солюшенс" і "Білінгтек" ще за півроку до закупівлі. Саму закупівлю засекретили, компанія "Білінгтек" була нібито конкурентом, а перші дві заздалегідь визначені як переможці. З "Сембер трейд" і "Інсайд Солюшенс" ДП "УСС" уклало договори на постачання програмного забезпечення та послуг та перерахувало у 2021-2022 років кошти у сумі понад 285 млн грн.
Проте реальна вартість програмного забезпечення, яке компанії придбали в іноземного виробника, становила 223 млн грн, а різницею у понад 62 млн грн і заволоділи учасники злочину. Ці кошти вивели на рахунки підконтрольних компаній в Угорщину та США з метою легалізації та розподілення між членами організованої групи.
28 листопада 2023 року Віктор Жора вийшов зі слідчого ізолятора, оскільки за нього внесли 10 млн гривень застави. Згідно з ухвалою суду, Жора тепер зобовʼязаний здати закордонні паспорти; прибувати за першим викликом; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками. А також повідомляти про зміну місця проживання та носити електронний браслет.
Екс-керівник держпідприємства "Українські спеціальні системи" Артур Вітренко.
За даними Forbes, Держспецзв’язку закуповував софт через державне підприємство "Українські спеціальні системи". Під час обрання запобіжного заходу Щиголю прокурор САП також згадував це держпідприємство як одного з фігурантів справи. У 2021-му уряд визнав його централізованим закупником техніки, комп’ютерного обладнання та антивірусних програм. Керівник – Артур Вітренко.
"Українські спеціальні системи", за версією слідства, придбали софт та обладнання не напряму у виробника, а через компанії-посередники. Крім Щиголя й Жори, підозри також отримали гендиректор та співробітник неназваного ДП, йдеться в повідомленні НАБУ. Оскільки закупки здійснювали "Українські спеціальні системи", то, ймовірно, це може бути Артур Вітренко та один із працівників держпідприємства.
28 листопада 2023 року Вищий антикорупційний суд визначив 30 млн грн застави як запобіжний захід колишньому директору державного підприємства, яке підпорядковано Держспецзв'язку - тобто, ідеться про Артура Вітренка.
Організатор корупційної схеми Роман Коваль.
Роман Коваль – колишній партнер заступника керівника Держспецзв’язку Віктора Жори. Останній вісім років був керівником ТОВ "Інфосейф" та "Інфосейф ІТ". Коваль має
історичний звʼязок з цими компаніями як засновник, ідеться в даних YouControl.
Компанії Коваля досить часто виконували підряди для державних структур. У 2013 році його "Медирент" постачала Пенсійному фонду послуги на 10 млн грн. У 2018-му Коваль фігурував у справі про розтрати в Мін’юсті та "Укртрансгазі", повідомляли "Наші гроші". Зокрема, "Укртрансгаз" підозрювали в заволодінні 70 млн грн на закупці софту через компанію Коваля "Медирент". У тому ж році "Інфосейф ІТ" (в якій Коваль був засновником) розробляла систему захисту інформації для електронного майданчика "Оцінка.Онлайн", писав Bihus.info.
22 листопада 2023 року ВАКС обрав запобіжний захід організатору заволодіння 62 млн грн коштів Держспецзв’язку.
За інформацією Центру протидії корупції, Роман Коваль перебуватиме під вартою. Також він може внести 50 млн грн застави. Прокуратура просила натомість заставу в розмірі 100 млн грн.
Статки: Національне антикорупційне бюро виявило на криптогаманці колишнього голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації Юрія Щиголя близько 1,5 млн доларів в криптовалюті.
Під час судового засідання прокурор САП повідомив, що дохід Щиголя за останні роки склав 4,5 млн грн.
Також у Щиголя виявили 82 тисяч євро і 72 тис. доларів готівкових коштів, а на його телефоні знайшли криптогаманець. За словами прокурора, Щиголь має у своєму розпорядженні 1 201 285 одиниць криптовалюти Tether USDT еквівалентом 1 201 928 доларів і 6,9 одиниць біткоїну – за курсом 275 тис. дол. Загалом на суму 1,476 млн дол.
Особи, які повинні були зреагувати на корупційні схеми Щиголя під час його перебування на посаді:
1. НАБУ — колишній тимчасово виконуючий обовʼязків директора НАБУ Гізо Углава (17 квітня 2022 рік - 6 березня 2023 рік).
2. САП — екс-керівник САП Назар Холодницький (30.11.2015 — 21.08.2020), колишій т.в.о. Максим Грищук (21.08.2020 — 28.07.2022).
3. ДБР - колишня т.в.о. Директора ДБР Ірина Венедіктова (27 грудня 2019 — 17 березня 2020), колишній т.в.о Олександр Соколов (17 березня 2020 — вересень 2020), а також діючий голова бюро Олексій Сухачов.
Скандали: до виникнення історії з корупційною схемою Юрій Щиголь не був фігурантом інших скандалів.
Джерела:
Голову Держспецзв’язку та його заступника підозрюють у заволодінні 62 млн грн: їх звільнили
Телеграм канал Центр протидії корупції
ВАКС заарештував колишнього заступника Щиголя
«Прокладки» для кібербезпеки. Керівників Держспецзв’язку підозрюють у махінаціях на тендерах. Деталі гучної справи, у якій опинились топи відомства, темні конячки і великий аутсорсер EPAM
Справа Держспецзв'язку: ексдиректору держпідприємства визначили заставу
Розробник скандальної бази ФДМУ фігурує в справа по розтратам в «Укртрансгазі» та Мін’юсті