Посада: член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Сфера корупційної діяльності: правосуддя.
Регіон корупційної діяльності: Київ.
Кваліфікація: ст. 351-2; ч.1 ст. 109, ч.1 ст.255 КК України - створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Статус: 15 квітня 2024 року за результатами підготовчого розгляду, який тривав з червня 2022 року, колегія суддів ВАКС призначила до судового розгляду так звану справу «плівок Вовка» - щодо зловживань в ОАСК, змови про вчинення дій з метою захоплення державної влади, створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та її членів, створення, керівництва та участі у злочинній організації, зловживання впливом головою Окружного адміністративного суду м. Києва.
Вищий антикорупційний суд призначив до розгляду справу за обвинуваченням голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка, суддів ОАСК, Миколи Сіроша, члена Вищої кваліфікаційної комісії України та інших у створенні злочинної організації.
12 серпня 2020 року Микола Сірош у розшуку.
Фабула справи: У березні 2019 року розпочато конкурс із добору двох нових членів Вищої ради правосуддя за квотою Президента України. Голова ОАСК Павло Вовк, побоюючись, що конкурс до ВРП можуть виграти нелояльні до нього особи, доручив одному із суддів ОАСК Ігорю Качурі вивчити процедуру проведення конкурсу, виявити допущені порушення та підготувати позов для його подачі до того ж ОАСК від підставних осіб, щоб у подальшому відмінити результати конкурсу.
За версією обвинувачення, до складу злочинної організації, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над ВККС, Вищою радою правосуддя та створення штучних перешкод у роботі ВККС, входили голова, два заступники голови і судді ОАСК. Крім того, зазначена злочинна організація ухвалювала замовні рішення у власних інтересах.
Зокрема, для цього співучасники використовували схему з подання штучних адміністративних позовів від підставних громадських організацій чи осіб до свого ж суду з подальшим їх розглядом із наперед визначеним результатом.
4 квітня 2019 року Уповноважений з прав людини Людмила Денісова призначила членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів Миколу Сіроша. Призначення нового члена ВККС пов'язане із закінченням повноважень члена комісії Тетяни Весельської, призначеної за квотою уповноваженого.
НАБУ опублікувало матеріали негласних слідчих дій, з яких випливало, що Людмила Денісова подала позов про скасування рішень НАЗК проти неї. Суддя Павло Вовк використав цей факт для того, щоб "переконати" Людмилу Денісову допомогти йому провести нові конкурси на членів ВККС і забезпечити перемогу "потрібних" людей. Людмила Денісова "почула" прохання голови ОАСК і переможцем конкурсу став Микола Сірош, який попередньо пройшов співбесіду у Павла Вовка.
Особи, які потенційно причетні до схем Миколи Сіроша: ВАКС призначила до судового розгляду так звану справу «плівок Вовка». У справі обвинувачують голову ОАСК Павла Вовка (створив і очолив злочинну організацію, яка за гроші ухвалювала рішення), його заступника Володимира Келеберду та Євгенія Аблова, суддів ОАСК Ігоря Качура, Олексія Огурцова, Ігоря Погрібніченка, Богдана Саніна, колишнього керівника Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка, ексчлена Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергія Остапця, а також адвоката Олександра Кротюка.
Скандали: Микола Сірош не вказав у своїй е-декларації жодних родичів, крім дружини. Однак, його син, Дмитро Сірош, успішно працює суддею Господарського суду Полтавської області та навіть намагався перевестися до Господарського суду міста Києва у 2015 році, але йому відмовили в такому переведенні.
В 2011 року в рамках «реформи» суддями масово стали діти суддів вищих судів, нардепів та інших впливових осіб із державного апарату. Серед «золотої молоді» тоді опинився і син Миколи Сіроша, Дмитро, який набрав 90 балів зі 100 можливих.
Навколо цього відбору було чимало скандалів і Генеральна прокуратура навіть відкривала кримінальну справу за фактом зловживань.
Особи, які повинні були зреагувати на корупційні схеми Миколи Сіроша:
У випадку зі справою Миколи Сіроша правоохоронні органи, прокуратура та суди спрацювали добре.
Статки: Аналізуючи декларації Миколи Сіроша за 2013, 2014, 2015 роки, а також декларацію за 2016 рік, заповнену Миколаю Сірошем уже по звільненню, можна побачити, що основним доходом родини Миколи Сіроша є його заробітна плата судді. Дружина, згідно декларації, займається незалежною професійною діяльністю, за всі роки маючи дохід не більше 5 тис. грн на місяць. Вказані роки суддя Сірош також регулярно отримує матеріальну допомогу.
Згідно е-декларації за 2015 рік суддя користується службовою квартирою площею 222 кв.м в Дарницькому районні Києва.
У декларації за 2016 рік цієї квартири вже нема, однак, квартира такою ж площею у тому ж районні з’являється в декларації сина Миколи Сіроша – Дмитра, який працює суддею в Господарському суді Полтавської області, дата набуття цього приміщення сином – квітень 2015 року, а отже, очевидно, мова йде про одну й ту ж квартиру. Натомість у декларації за 2016 рік самого Миколи Сіроша ми бачимо квартиру площею 90 кв.м. в Києві, яка з 2016 року перебуває у користуванні судді.
Маючи квартиру в Києві, Микола Сірош з 2011 року орендує ще одну квартиру площею 327 кв. м. в елітному селищі Козин поблизу Києва, принаймні це випливає з його декларації.
Згідно державного реєстру майнових прав, квартира в Козині знаходиться по вул. Київській, однак за цією адресою ми знайшли замість багатоквартирного будинку серію дорогих таунхаусів в котеджному містечку «Романово». Це пояснює завелику, як на пересічну квартиру, площу.
Вартість такого таунхаусу становить біля 420 000$, про що свідчить оголошення продажу подібного будинку. Очевидно, що і оренда такого дорогого таунхаусу коштує чимало, однак в декларації судді Сіроша немає інформації щодо будь-яких фінансових видатків, з чого ми припускаємо, що орендує Микола Сірош котедж і квартиру площею 90 кв.м. в Києві безкоштовно.
Цікавою також є і ситуація із майном дружини: згідно декларації Олена Сірош володіє трьома нежитловими приміщеннями: два з них, площею 242 та 380 кв.м., знаходяться у селі Поляниця Івано-Франківської області, третє, площею 80 кв.м. – в Києві.
З реєстру прав на нерухоме майно ми дізнаємося, що нежитловими приміщеннями в Поляниці є готельний комплекс в кількох метрах від підйомників гірськолижного курорту «Буковель».
Згідно системи Youcontrol, у 2002-2012 роках Олена Сірош очолювала Комунальне підприємство із утримання зелених насаджень Дніпровського району м. Києва. Однак вряд чи робота в комунальному підприємстві може принести достатньо коштів для купівлі готельного комплексу. Отже, ні офіційно задекларовані доходи від підприємницької діяльності, ні її попередня робота не пояснюють походження коштів на купівлю готелів у Буковелі.
Іще одне нежитлове приміщення площею 80 кв.м., власником якого є дружина судді, знаходиться в центрі Києва поблизу метро Арсенальна. Зазначена вартість придбання цього приміщення – 166 тис.грн. або трохи більше 20 тис. дол за курсом 2012 року. Однак ціна нерухомості в цьому будинку нині стартує від 2 000$ за 1 кв.м., отже очевидно, що дружині судді вкрай пощастило придбати нерухомість у центрі міста за такою привабливою ціною.
Викликає питання також і рухоме майно судді Миколи Сіроша. Згідно е-декларації за 2015 рік, дружина судді із 2009 року, а сам суддя із 2012-го користуються автомобілями Lexus LX 470 2007 р.в. та Mercedes-Benz 600 SEL 2000 р.в. відповідно.
Джерела:
Сірош Микола Васильович - Досьє
Єдиний державний реєстр декларацій
ВАКС призначив до розгляду справу про «плівки Вовка»
48 ДРУЗІВ ВОВКА: хто працює в ОАСК, який вирішив ліквідувати президент
Зловживання в ОАСК: обвинувальний акт стосовно 11 осіб скеровано до суду
В ОКРУЖНОМУ АДМІНСУДІ КИЄВА ТОРГУЮТЬ ПРАВОСУДДЯМ: ХТО БУВ НА ПЛІВКАХ ВОВКА