Посада: колишній заступник начальника Генерального штабу ЗС України.
Сфера корупційної діяльності: військова.
Регіон корупційної діяльності: вся Україна.
Кваліфікація: ч. 5 ст. 191 КК України.
Статус: станом на березень 2025 запобіжний захід не обрали.
Фабула справи: в лютому 2025 Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому заступнику начальника Генерального штабу Радіону Тимошенку та ексначальнику військ зв'язку Збройних сил Володимиру Рапку у справі автоматизованої системи «Дзвін».
САП і НАБУ викрили масштабну корупційну схему у сфері оборони, через яку держава втратила понад 246 млн грн. Ідеться про розкрадання бюджетних коштів під час створення автоматизованої системи Центру оперативного керівництва ЗСУ «Дзвін» Серед підозрюваних: колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант; ексначальник військ зв'язку ЗСУ, генерал-майор; ексначальник Управління розвитку автоматизації Генштабу ЗСУ, полковник; директор приватного товариства – головний виконавець контракту
За даними слідства, у 2016 році Міноборони уклало контракт на розробку системи з товариством, яке не мало досвіду створення ні систем управління військами, ні спеціалізованого програмного забезпечення. За 4 роки дослідно-конструкторської роботи технічне завдання на побудову системи незаконно змінювали 13 разів, що дозволило збільшити вартість робіт на 300 млн грн, а функціонал системи зменшити в десятки разів. Лише на безпідставне корегування документації витратили понад 115 млн грн.
Як з'ясували САП і НАБУ, розроблена система взагалі не відповідає технічному завданню: від несумісності з протоколами НАТО до відсутності інтеграції з іншими військовими системами. Під час слідства детективи і прокурори зіштовхнулись зі спробами завадити розслідуванню: причетні до схеми особи почали приховувати ключову документацію щодо фінансування та розробки проєкту. Після початку розслідування вони пришвидшили роботу та навіть безкоштовно модернізували систему, намагаючись зробити її більш схожою на початковий задум. Однак через фундаментальні помилки в архітектурі доопрацювання системи «Дзвін» є неможливим
Як повідомили в Національному антикорупційному бюро України (НАБУ), чотирьом підозрюваним повідомили про підозри у порушенні ч. 5 ст. 191 КК України.
Станом на березень 2025 запобіжний захід не обрали.
Особи, які потенційно причетні до корупційних схем: Як повідомили в Національному антикорупційному бюро України (НАБУ), чотирьом підозрюваним повідомили про підозри у порушенні ч. 5 ст. 191 КК України.
За даними журналістів, окрім Тимошенка, йдеться про ексначальника військ зв'язку ЗСУ Володимира Рапка. Серед інших підозрюваних: ексначальник Управління розвитку автоматизації Генерального штабу ЗСУ, полковник; директор приватного товариства – головний виконавець контракту.
Статки: в декларації перед звільненням 01.01.2022 - 19.03.2022 Тимошенко вказав 15 земельних ділянок, квартиру та садовий (дачний) будинок. Також в них з дружиною є 45 000 доларів та 88 000 євро готівкою, на банківському рахунку у Тимошенко — 175 931 грн.
Особи, які повинні були зреагувати: у випадку з Тимошенко правоохоронці зреагували вчасно.
Скандали: у 2021 році журналісти Bihus.info повідомили, що ЗСУ витратили 600 мільйонів гривень на непрацездатну систему керування військами «Дзвін-АС». Вони отримали на руки звіт Держаудитслужби, який це підтверджував.
Замовлена компанії «Еверест» автоматизована система центру оперативного керівництва Збройними силами України, як з'ясував аудит, практично не відповідає поточним реаліям. Компанія-розробник повинна була, згідно з умовами контракту, написати спеціалізований військовий софт і обладнати кілька пунктів управління (штабів і машин) технікою, на якій цей софт працює. Однак до замовлення від Міноборони сферою діяльності компанії «Еверест» була торгівля комп'ютерами, приладдям і готовим софтом - а не розробка ПЗ з нуля. Проте контракт був підписаний.
Фінальна ціна чотирирічного проєкту склала 580 млн грн. При цьому терміни постійно зсувалися, Кошторис змінювалася, замість чотирьох комплексів замовили 12. Однак ініційований Службою безпеки України аудит влітку 2020 року показав, що: софт – не відповідає поставленому завданню; закупівля відразу 12 комплексів нічим не обґрунтована.
Які висновки ще зробила комісія аудиторів: «Дзвін» не сумісний з аналогічними системами країн-членів НАТО, «Дзвін» не має відкритих програмних інтерфейсів за міжнародними стандартами, що ускладнює подальшу інтеграцію системи з іншим софтом в єдиній системі управління ЗСУ або будь-яким іншим продуктом в майбутньому, якщо вони написані за міжнародними стандартами, робота з цифровими картами реалізована так, що ефективної роботи під час бойових дій «Дзвін» забезпечити не зможе, керування системою переускладнено, у секретному софті використовується ліцензійне програмне забезпечення сторонніх виробників.
Також аудитом було встановлено конкретний перелік осіб, які приймали рішення за проєктом і підписували відповідні документи - це генерал Володимир Рапко, тодішній начальник військ зв'язку ГШ ЗСУ, заступник начальника ГШ ЗСУ генерал Радіон Тимошенко, тодішній начальник ГШ ЗСУ Віктор Муженко. При цьому тоді Генштаб відмовився дати з цього приводу розгорнутий коментар, наголошується в матеріалі. Не вдалося також отримати виразного коментаря від компанії-виробника системи.
Джерела:
https://public.nazk.gov.ua/documents/1fe4d6ec-f4fb-47e4-9375-92bceaaf8891