Посада: колишній заступник начальника Генерального штабу ЗС України.
Сфера корупційної діяльності: військова.
Регіон корупційної діяльності: вся Україна.
Кваліфікація: ч. 5 ст. 191 КК України.
Статус: станом на березень 2025 запобіжний захід не обрали.
Фабула справи: в лютому 2025 Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому заступнику начальника Генерального штабу Радіону Тимошенку та ексначальнику військ зв'язку Збройних сил Володимиру Рапку у справі автоматизованої системи «Дзвін».
САП і НАБУ викрили масштабну корупційну схему у сфері оборони, через яку держава втратила понад 246 млн грн. Ідеться про розкрадання бюджетних коштів під час створення автоматизованої системи Центру оперативного керівництва ЗСУ «Дзвін» Серед підозрюваних: колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант; ексначальник військ зв'язку ЗСУ, генерал-майор; ексначальник Управління розвитку автоматизації Генштабу ЗСУ, полковник; директор приватного товариства – головний виконавець контракту
За даними слідства, у 2016 році Міноборони уклало контракт на розробку системи з товариством, яке не мало досвіду створення ні систем управління військами, ні спеціалізованого програмного забезпечення. За 4 роки дослідно-конструкторської роботи технічне завдання на побудову системи незаконно змінювали 13 разів, що дозволило збільшити вартість робіт на 300 млн грн, а функціонал системи зменшити в десятки разів. Лише на безпідставне корегування документації витратили понад 115 млн грн.
Як з'ясували САП і НАБУ, розроблена система взагалі не відповідає технічному завданню: від несумісності з протоколами НАТО до відсутності інтеграції з іншими військовими системами. Під час слідства детективи і прокурори зіштовхнулись зі спробами завадити розслідуванню: причетні до схеми особи почали приховувати ключову документацію щодо фінансування та розробки проєкту. Після початку розслідування вони пришвидшили роботу та навіть безкоштовно модернізували систему, намагаючись зробити її більш схожою на початковий задум. Однак через фундаментальні помилки в архітектурі доопрацювання системи «Дзвін» є неможливим
Як повідомили в Національному антикорупційному бюро України (НАБУ), чотирьом підозрюваним повідомили про підозри у порушенні ч. 5 ст. 191 КК України.
Станом на березень 2025 запобіжний захід не обрали.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжний захід у вигляді застави розміром 2 млн грн колишньому заступнику начальника Генерального штабу Збройних сил Радіону Тимошенку у справі про автоматизовану систему «Дзвін». Таке рішення 27 березня ухвалила Апеляційна палата ВАКС.
Як відомо, антикорупційний суд застосував запобіжний захід у вигляді застави в 2 млн грн до Тимошенка. На нього також поклали такі обов'язки: прибувати за першим викликом; не залишати територію України без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, з іншими підозрюваними у справі та свідками; здати на зберігання закордонні паспорти. Сторона захисту подала апеляційні скарги на це рішення.
Апеляційні скарги залишити без задоволення. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 березня 2025 року про застосування до підозрюваного Тимошенка запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні залишити без змін
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексзаступнику начальника Генерального штабу ЗСУ Радіону Тимошенку, ексначальнику військ зв'язку ЗСУ Володимиру Рапку та іншим. За даними слідства, у 2016 році Міноборони уклало контракт на розробку системи з товариством, яке не мало досвіду створення ні систем управління військами, ні спеціалізованого програмного забезпечення. За 4 роки дослідно-конструкторської роботи технічне завдання на побудову системи незаконно змінювали 13 разів, що дозволило збільшити вартість робіт на 300 млн грн, а функціонал системи зменшити в десятки разів. Лише на безпідставне корегування документації витратили понад 115 млн грн.
Згодом стало відомо, що Вищий антикорупційний суд продовжив до 19 серпня строк досудового розслідування справи за підозрою колишнього заступника начальника Генерального штабу Збройних сил Радіона Тимошенка та інших про автоматизовану систему «Дзвін».
Клопотання старшого детектива НАБУ про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні задовольнити частково. Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 6 місяців, тобто до 19 серпня 2025 року включно
Особи, які потенційно причетні до корупційних схем: Як повідомили в Національному антикорупційному бюро України (НАБУ), чотирьом підозрюваним повідомили про підозри у порушенні ч. 5 ст. 191 КК України.
За даними журналістів, окрім Тимошенка, йдеться про ексначальника військ зв'язку ЗСУ Володимира Рапка. Серед інших підозрюваних: ексначальник Управління розвитку автоматизації Генерального штабу ЗСУ, полковник; директор приватного товариства – головний виконавець контракту.
У березні 2025 року Вищий антикорупційний суд застосував запобіжний захід у вигляді застави в 2 млн грн до колишнього Управління розвитку автоматизації Генерального штабу Збройних сил Віктора Артиховича у справі про автоматизовану систему «Дзвін».
Клопотання задовольнити частково. Застосувати до підозрюваного Артиховича Віктора Миколайовича запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 млн грн
Також суд поклав на Артиховича наступні обов'язки: прибувати за першим викликом; не відлучатися з Києва та Київської області без дозволу; повідомляти про зміну місця проживання та роботу; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками; здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет. Строк дії обов'язків – до 11 травня.
Крім цього, ВАКС застосував запобіжний захід у вигляді застави в 2 млн грн директору ТОВ «Еверест Лімітед» Юрію Пастухову у справі про зловживання під час розробки автоматизованої системи «Дзвін» для військ.
Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, не зазначаючи прізвища підозрюваного. За інформацією ЗМІ, йдеться про Пастухова.
10 березня 2025 року слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання детективів НАБУ, погоджене прокурором САП, та застосував до директора приватного товариства запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 млн грн
Також суд поклав на підозрюваного такі процесуальні обов'язки: прибувати за першим викликом; не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, з іншими підозрюваними у справі та свідками; здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет.
Статки: в декларації перед звільненням 01.01.2022 - 19.03.2022 Тимошенко вказав 15 земельних ділянок, квартиру та садовий (дачний) будинок. Також в них з дружиною є 45 000 доларів та 88 000 євро готівкою, на банківському рахунку у Тимошенко — 175 931 грн.
Особи, які повинні були зреагувати: у випадку з Тимошенко правоохоронці зреагували вчасно.
Скандали: у 2021 році журналісти Bihus.info повідомили, що ЗСУ витратили 600 мільйонів гривень на непрацездатну систему керування військами «Дзвін-АС». Вони отримали на руки звіт Держаудитслужби, який це підтверджував.
Замовлена компанії «Еверест» автоматизована система центру оперативного керівництва Збройними силами України, як з'ясував аудит, практично не відповідає поточним реаліям. Компанія-розробник повинна була, згідно з умовами контракту, написати спеціалізований військовий софт і обладнати кілька пунктів управління (штабів і машин) технікою, на якій цей софт працює. Однак до замовлення від Міноборони сферою діяльності компанії «Еверест» була торгівля комп'ютерами, приладдям і готовим софтом - а не розробка ПЗ з нуля. Проте контракт був підписаний.
Фінальна ціна чотирирічного проєкту склала 580 млн грн. При цьому терміни постійно зсувалися, Кошторис змінювалася, замість чотирьох комплексів замовили 12. Однак ініційований Службою безпеки України аудит влітку 2020 року показав, що: софт – не відповідає поставленому завданню; закупівля відразу 12 комплексів нічим не обґрунтована.
Які висновки ще зробила комісія аудиторів: «Дзвін» не сумісний з аналогічними системами країн-членів НАТО, «Дзвін» не має відкритих програмних інтерфейсів за міжнародними стандартами, що ускладнює подальшу інтеграцію системи з іншим софтом в єдиній системі управління ЗСУ або будь-яким іншим продуктом в майбутньому, якщо вони написані за міжнародними стандартами, робота з цифровими картами реалізована так, що ефективної роботи під час бойових дій «Дзвін» забезпечити не зможе, керування системою переускладнено, у секретному софті використовується ліцензійне програмне забезпечення сторонніх виробників.
Також аудитом було встановлено конкретний перелік осіб, які приймали рішення за проєктом і підписували відповідні документи - це генерал Володимир Рапко, тодішній начальник військ зв'язку ГШ ЗСУ, заступник начальника ГШ ЗСУ генерал Радіон Тимошенко, тодішній начальник ГШ ЗСУ Віктор Муженко. При цьому тоді Генштаб відмовився дати з цього приводу розгорнутий коментар, наголошується в матеріалі. Не вдалося також отримати виразного коментаря від компанії-виробника системи.
Джерела:
https://public.nazk.gov.ua/documents/1fe4d6ec-f4fb-47e4-9375-92bceaaf8891