Посада: екс-голова Конституційного суду України
Сфера корупційної діяльності: суди.
Регіон корупційної діяльності: Київ, Донецька область.
Кваліфікація: 8 листопада 2021 року ДБР направили до суду справу у звинуваченні Олександра Тупицького в несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованої системи «Клієнт Казначейства — Казначейство».
За даними слідчих, головний бухгалтер КСУ протягом 29.12.2020-9.02.2021 незаконно підписала 207 документів від імені Олександра Тупицького, а також підписала електронні платіжні доручення на виплату винагороди судді, заробітної плати співробітникам Секретаріату КСУ разом із преміями, допомогою, надбавками та іншими виплатами.
7 жовтня 2024 року Олександру Тупицькому також було висунуто підозру у співучасті з організованою групою у незаконному переправленні осіб через державний кордон України за ч.2 ст.332 КК України.
Статус: З 9 грудня 2021 року Олександр Тупицький разом з дружиною знаходиться під візовими санкціями США у зв'язку зі «значними корупційними діями» та «отриманням грошового хабаря під час роботи в українській судовій системі».
23 серпня 2022 року Олександра Тупицького було оголошено в розшук, зараз він перебуває в ЕС.
Фабула справи: Указом Президента України від 29 грудня 2020 року Голову КСУ відсторонено від посади. Ознайомившись із цим рішенням, підозрюваний вирішив самовільно присвоїти владні повноваження та продовжити керувати Конституційним Судом України. Для цього колишній Голова Суду дав керівнику Бухгалтерської служби КСУ– головному бухгалтеру незаконну вказівку щодо використання його особистого ключа з кваліфікованим електронним підписом для несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи «Клієнт Казначейства – Казначейство» з метою підписання бухгалтерських документів в електронній формі від його імені, також він передав їй захищений носій із власним електронним підписом. На виконання зазначеної вказівки головний бухгалтер КСУ у період з 29 грудня 2020 року до 09 лютого 2021 року здійснила 207 несанкціонованих втручань у роботу автоматизованої системи та підписала із використанням електронного цифрового підпису відстороненого на той час від посади Голови КСУ бухгалтерські документи. Крім того, для створення враження у співробітників Суду щодо продовження виконання ним обов’язків Голови КСУ незаконно були підписані електронні платіжні доручення на виплату винагороди судді, заробітної плати співробітникам Секретаріату КСУ разом із преміями, грошовими та матеріальними допомогами, надбавками за інтенсивність праці та іншими виплатами. Дії колишнього Голови КСУ кваліфікуються за ст. 27 (підбурення та пособництво), головного бухгалтера КСУ за ч. 2 ст. 361 (несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи за попередньою змовою групою осіб, що призвело до підробки інформації, спотворення процесу її обробки та порушення встановленого порядку маршрутизації) КК України. Санкції статей передбачають покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років.
29 грудня 2020 року Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення Тупицького на два місяці від посади судді Конституційного суду України, підставою для чого було клопотання Офісу Генерального прокурора. Наступного дня в КСУ заявили, що цим самим «Зеленський вийшов за межі конституційних повноважень, порушивши Конституцію». Офіс Президента України назвав цю заяву «юридично нікчемною», у Генеральній прокуратурі заявили, що президент відсторонив Тупицького згідно з вимогами законодавства, а позиція Конституційного суду України необґрунтована.
19 січня 2021 року працівники Управління державної охорони не пустили Тупицького до Конституційного суду України та його робочого кабінету, після чого він викликав поліцію і написав заяву про «перешкоджання виконанню ним службових обов'язків». 28 січня 2021 Олександр Тупицький подав позов до Окружного адміністративного суду міста Києва, вимагаючи «визнати протиправними дії Управління державної охорони» та зобов'язати УДО «утриматись від перешкоджання йому в доступу до території Конституційного суду». 8 лютого суд відмовив у забезпеченні позову, оскільки дійшов висновку про відсутність правових підстав для цього.
1 лютого Указ Зеленського про відсторонення Олександра Тупицького від посади було оскаржено у Верховному Суді України, проте 3 лютого Верховний суд ухвалив рішення про відмову у відкритті провадження.
26 лютого 2021 року Указом Президента України Олександра Тупицького було повторно відсторонено від посади судді Конституційного Суду на один місяць починаючи з 28 лютого 2021 року.
17 березня 2021 року КСУ мав зібратися на спеціальне пленарне засіданнялександра Тупицького, але воно не відбулося через те, що самого Олександра Тупицького не пропустили до будівлі суду.
27 березня Зеленський підписав указ, яким скасував укази президента Януковича 2013 року про призначення суддями КСУ Олександра Тупицького та Олександра Касмініна. Таким чином, Тупицький як суддя КС та голова суду був позбавлений повноважень. Згодом Представник Президента України у КСУ Федір Веніславський пояснив, що таким чином вони також втратили статус судді (загальної юрисдикції) та право на довічне забезпечення як судді КСУ.
8 квітня до Конституційного суду України надійшло конституційне подання групи із 49 народних депутатів щодо неконституційності указу Президента України про скасування указів про призначення Тупицького та Касмініна на посади суддів КСУ. У партії ЄС пояснили звернення до Конституційного суду України наміром не допустити «узурпації влади» Зеленським.
1 липня 2021 року Тупицький подав позов проти КСУ з вимогою відсудити понад 900 тис. грн суддівської зарплатні. У позові він вимагав визнати протиправною бездіяльність КСУ щодо невиплати зарплатні в період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року.
16 серпня Офіс президента оскаржив відновлення Тупицького на посаді судді КСУ. Поновлення стало можливим після того, як Верховний суд скасував указ президента Зеленського про звільнення Олександра Тупицького.
19 січня 2021 року ДБР повідомило Тупицькому про підозру у злочинах за ч.2 ст.384, ст.386 ККУ (завідомо неправдиві показання, поєднані зі штучним створенням доказів захисту, підкуп свідка з метою відмови від дачі показань).
1 березня ДБР порушило проти Тупицького кримінальну справу про самоправство.
26 березня Голова НАЗК Олександр Новіков склав протокол щодо Тупицького, оскільки той скасував засідання КСУ, на якому мали розглядати звернення Державного бюро розслідувань про вчинення ним проступку. Протокол складено за фактом «неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів». Заступник голови КСУ Сергій Головатий скликав пленарне засідання суду, але Тупицький, за твердженням НАЗК, «незаконно видав розпорядження, яким скасував раніше видане розпорядження».
7 жовтня 2024 року ДБР повідомило про підозру колишньому голові Конституційного Суду України та декільком посадовцям-прикордонникам, які, за версією слідства, могли сприяти втечі судді за кордон. Ім'я підозрюваного у повідомленні не розголошується, але обставини справи вказують на те, що мова йде про Олександра Тупицького.
За даними слідства, діяння було організовано злочинною групою, до якої входили заступник начальника одного з райвідділів поліції Закарпатської області та працівники Державної прикордонної служби. Їм висунули підозру за ч.3 ст.332 КК України (незаконне переправлення осіб через державний кордон України).
Колишній голова Конституційного Суду став одним з тих, хто скористався цією незаконною послугою.
Слідчі встановили, що зловмисники забезпечували перетин громадянами України державного кордону через окремі пункти пропуску в Берегівському районі Закарпатської області без належного проходження прикордонного контролю.
"Поліцейський, відповідно до своєї ролі, інформував осіб, які намагалися незаконно виїхати з України, про спосіб перетину кордону та координував дії водіїв, які здійснювали перевезення. Правоохоронець особисто виїжджав в район прикордонного пункту, супроводжуючи здійснення незаконного перетину державного кордону, у тому числі вночі. У свою чергу прикордонники не проводили прикордонний контроль стосовно осіб, яких незаконно переправляли через державний кордон України", – йдеться у повідомленні.
У межах цього кримінального провадження Олександру Тупицькому висунуто підозру у співучасті з організованою групою у незаконному переправленні осіб через державний кордон України за ч.2 ст.332 КК України.
Скандали: В грудні 2020 року, коли програма «Схеми» опублікувала запис розмови Олександра Тупицького про причетність до суддівського шахрайства та отримання хабарів, здійснений СБУ. Олександр Тупицький переконував свідка не давати свідчень правоохоронцям і говорив про бізнес-схеми, у яких він, ймовірно, задіяний. Олександр Тупицький, районний суддя Донецька у період 2006-2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу. Після цього, вже працюючи заступником голови КСУ, Олександр Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події та заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту.
Також було оприлюднено дані, що Олександр Тупицький купив і не задекларував землю в тимчасово окупованому РФ Криму, власником якої він став 2018 року за законами Росії, з РФ було отримано підтвердження. Олександр Тупицький пояснив це тим, що «не знає як» задекларувати її, аргументуючи це російською окупацією Криму.
Джерела:
Єдиний державний реєстр судових рішень
Підозрюваний суддя Конституційного Суду України та його Голова порушує норми КПК України (ОНОВЛЕНО)
ДБР передало до суду ще одну справу щодо колишнього Голови Конституційного Суду України