Арешт криптовалюти ексголови Держспецзв’язку залишили в силі

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила арештованою криптовалюту, яка належить колишньому голові Держспецзв'язку Юрію Щиголю.

Таке рішення ухвалила АП ВАКС.

Як відомо, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомляв, що Щиголь зберігає майже 1,5 млн доларів у криптовалюті.

Зокрема, 1 201 285 одиниць криптовалюти Tether USDT еквівалентом 1 201 928 доларів і 6,9 біткойни – за курсом 275 тис. дол. Загалом на суму 1,476 млн дол.

Ще 30 листопада 2023 року Вищий антикорупційний суд наклав арешт на цю криптовалюту.

 На це рішення подав апеляційну скаргу представник Сергія Чубура, який стверджував, що це його криптовалюта. Втім суд йому відмовив, оскільки він встановив, що саме Щиголь згенерував публічні адреси та створив електронні гаманці.

Апеляційну скаргу представника (Чубура – ред.) на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 листопада 2023 року залишити без задоволення. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 листопада 2023 року залишити без змін

Юрій Щиголь є фігурантом бази ЄБК.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру голові Держспецзв'язку Юрію Щиголю, його заступнику та іншим у заволодінні державними коштами у сумі понад 62 млн грн. За версією слідства, у 2020 році власник групи компаній у змові із керівництвом Держспецзв'язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення.

 Для цього залучили дві підконтрольні компанії, а закупівлю засекретили, аби уникнути відкритих торгів та забезпечити їх перемогу. З цими компаніями підпорядковане Держспецзв'язку держпідприємство уклало договори на постачання відповідного програмного забезпечення та послуг та перерахувало у 2021-2022 років кошти у сумі понад 285 млн грн.

Проте реальна вартість програмного забезпечення, яке компанії придбали в іноземного виробника, становила 223 млн грн, а різницею у понад 62 млн грн і заволоділи учасники злочину. Ці кошти вивели на рахунки підконтрольних компаній за кордоном з метою легалізації та розподілення між членами організованої групи.

Раніше стало відомо, що ДБР підозрює ексчиновника Міноборони у незаконному списанні пені.

Також ми писали, що екскерівника Київського метро підозрюють у службовій недбалості.